Navchas

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією за бажанням працівника. Разом з цим, тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути меншою ніж 24 календарні дні. Такі розяснення дали в Держслужбі праці.

         Тому, компенсація можлива лише в межах робочого року та після його закінчення за умови, якщо працівник використав 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за цей робочий рік. Якщо ж у працівника є невикористані щорічні основні відпустки тривалістю 24 календарні дні кожна, то компенсації він отримати не зможе. Така вимога пов’язана з тим, що відпустка надається працівнику насамперед для відпочинку та зміцнення здоров’я, тому закон і забороняє роботодавцю компенсувати грошима ненаданий відпочинок. Окремій категорії працівників, а саме особам віком до 18 років, заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
         Проте, накопичувати, а потім використовувати або отримувати компенсацію можна тільки за щорічні відпустки, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», та додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до ст. 19 зазначеного вище закону. До таких відпусток належать: щорічна основна відпустка; щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці; інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А групи І.

         Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток. Незалежно від того, за який рік надається відпустка, для обчислення відпускних враховується середній заробіток працівника за останні 12 календарних місяців. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається не за робочий, а за календарний рік. Тому у разі звільнення працівника на початку або в середині року йому виплачується компенсація за таку відпустку повної тривалості.

         Воловецьке бюро правової допомоги

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено заміну частини щорічної відпустки грошовою компенсацією …