Переважне право на усиновлення дитини

5 місяців ago admin 0

Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України. 1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:

  • в сім’ї якого виховується дитина;
  • який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
  • який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
  • який є родичем дитини.
  1. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі  до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються такі документи:

  1. копія паспорта;
  2. довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;
  3. копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  4. висновок про стан здоров’я кожного заявника;
  5. засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  6. довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  7. копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:

  1. Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
  2. Проводить бесіду із заявниками;
  3. Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
  4. Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Усиновлювачами не можуть бути:

  • усиновлювачами не можуть особи однієї статі;
  • особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;
  • якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;
  • якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;
  • обмежені у дієздатності;
  • визнані недієздатними;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
  • іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
  • є особами без громадянства;
  • перебувають у шлюбі з особою, яка:
    • позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
    • була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;
    • перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
    • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
    • страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
    • була засуджена за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  • інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Порядок звернення до суду про усиновлення дитини.

Відповідно до ст. 310 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Відділ «Воловецьке бюро правової допомоги

Відповідно до статті 213 Сімейного кодексу України. 1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж …