15 вересня відзначається Міжнародний день демократії
4 роки ago admin 0
Що таке демократія у школі? Як учнівське самоврядування у школі може вплинути на її розвиток загалом? Можливо допоможе знайти нові підходи та ідеї у формуванні цінностей для всіх учасників освітнього процесу та впливати на шкільне життя. Чи є вона демократичним середовищем, де діти навчаються також бути громадянином, де їм потрібно сформувати свій шлях та напрямок у доросле життя і стати до нього підготовленим. Сучасні діти по-сучасному думають, активно розвивають свою власну позицію, відстоюють свої права, вчаться бути активним громадянином. При цьому повинні навчитися поважати та толерантно ставитися до прав та інтересів інших.
Для кожної молодої людини, підлітка важливо мати мудрого наставника, який вміє скерувати, направити їхню діяльність у правильному напрямку та дружніми порадами додавати впевненості у будь-яких починаннях.
Саме тому сьогодні ведемо розмову з Марією СИМКОВИЧ, координаторкою учнівського самоврядування Ужгорода „КОРЗО”. Вона – відкрита, щира та завжди усміхнена, готова поділитися з нами досвідом та розповісти секрети успіху. Можливо і не всі секрети, але спробуємо!
– Отже, Міжнародний день демократії. Що для Вас означає ця дата?
– Загалом демократія – це основа основ. Людина є вільною та незалежною тільки тоді, коли вона може жити та розвиватися у демократичному суспільстві. І так як я працюю з учнівською молоддю, підлітками та молодіжними лідерами, – вважаю, що основи демократичного суспільства, як і демократичне мислення, закладається зі шкільного віку, зі школи. Демократія в школі ґрунтується на таких цінностях, як права людини, розширення можливостей і залучення учнів до ухвалення важливих рішень.
– Чи важко бути лідером лідерів? Розкажіть, будь ласка, з чого і як почалася діяльності учнівського самоврядування.
– Ще будучи студенткою, я потрапила на практику до Ужгородської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №5 з поглибленим вивченням іноземних мов. Відтоді і почалася моя громадська діяльність, тобто робота з лідерами. Тоді молоді вчителі, Ярослав Сивохоп, що на той час працював педагогом-організатором та Титус Юрков і започаткували роботу над учнівським самоврядуванням. Спільно з активними старшокласниками вони розробили Статут, написали гімн, започаткували орган шкільного самоврядування – газету „Пентагон”. На той час це було дуже прогресивно, ну, в принципі, як і зараз. Адже у 2003 році українська школа ще залишалася значною мірою „радянською” – авторитаризм, відсутність довіри до учнів тощо. Директор школи Петро Кіндюх вже тоді крок за кроком створював демократичну школу. Мене це надзвичайно захопило, і я забула про продовження навчання в аспірантурі та поринула у громадську діяльність. Потім посаду педагога-організатора дирекція школи запропонувала мені, так як Ярослав Михайлович перейшов на роботу у Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти, залишивши нам у спадок активне учнівське самоврядування.
– Вибір було зроблено!
Так, ніколи не думаючи працювати з учнівською молоддю, і маючи до того зовсім інші плани, будучи студенткою я поринула у роботу з молоддю, у роботу з лідерами… І ось уже майже 17 років працюю з юними активістами.
Ми разом ростемо, один одного виховуємо, набуваємо нових навичок, досвіду… Я росту разом із молоддю.
– Скажіть, будь ласка, як виникла ідея створення об’єднання учнівського самоврядування „КОРЗО”, який Ваш досвід роботи саме з лідерами?
– Можу з радістю сказати, що працюю з лідерами міста вже сім років. Той досвід, який я отримала у колективі школи, де була тисяча учнів, зараз удосконалюю та впроваджую на рівні міста. Спільно з управлінням освіти м. Ужгорода, учнями, педагогами-організаторами, моїми однодумцями, які щиро допомагали у становленні організації, ми часто зустрічалися на базі п’ятої школи, планували та мріяли про створення загальноміської організації, обладнання для діяльності учнів, приміщення та можливість об’єднати лідерів різних шкіл. Саме тоді за пропозицією учнів і було вирішено назвати наше об’єднання учнівського самоврядування „КОРЗО”, яке і залишається шість років та означає – команда організаторів.
– Чи можете визначити той момент, як і коли розпочалася активна діяльність учнівського самоврядування?
– Після того як було розроблено та затверджено на колегії управління освіти Положення, спільно з громадською організацією Карпатське агентство прав людини „Вестед” ми подали заявку на отримання гранту від організації „Slovak Aid” на створення учнівського медіацентру. Після отримання обладнання, директор ліцею „Лідер” – Комарницький Мар’ян Несторович люб’язно надав нам приміщення. Так у нашої молодої команди з’явився свій креативний простір можливостей, де лідери мають змогу і працювати, і змістовно проводити дозвілля.
– Виходить, це – і місце відпочинку, і проектної діяльності, місце, де створюються нові проекти. Розкажіть про них.
– Медіацентр – це також мікропроект. Його суть – долучити учнівську молодь до громадського активізму через громадську журналістику. У рамках цього проекту ми закупили професійну відеокамеру і фотоапарат, мультимедійне обладнання: два потужні комп’ютери для обробки відеофайлів і аудіо, проектор, екран, та навіть обладнання для друку власної газети. У рамках інших проектів ми закупили футболки з логотипами „КОРЗО” для команди, розробили банери та буклети.
– Бачу, нудьгувати у вас немає часу… Ви увесь час у русі. Ваша організація увесь час саморозвивається та вдосконалюється!
– Так! На сьогоднішній день у приміщенні медіацентру проведено безліч майстер-класів та тренінгів з медіаграмотності, права та громадської журналістики. Також відзнято соціальні ролики, телесюжети. Окрім того, силами школярів організовано кілька антикорупційних акцій, волонтерських заходів, учні беруть участь у роботі проектів документалістів DocudaysUA, організовують фотовиставки, квести, функціонують також і електронні ЗМІ учнівського врядування. Це все разом узяте дуже згуртовує дітей, сприяє подальшому розвитку та становленню особистості.
– Усі ми є активними учасниками соцмереж, спостерігаємо та беремо участь у суспільному житті навіть під час карантину. Учнівське самоврядування теж започаткувало багато цікавинок…
– На початку карантину, у березні, для того аби учні провели час із користю, учнівське врядування „КОРЗО” започаткувало класний челендж #накарантинили. Кожного дня на сторінках врядування в Facebook та Instagram публікувалися нові цікаві завдання, за виконання яких школярі отримали призи. Завданнями було, до прикладу, скласти план на день, прочитати 20 сторінок улюбленої книги, поприбирати в шафі чи вивчити 10 нових слів англійською мовою, приготувати щось смачненьке тощо. Загалом до челенджу долучилося дуже багато дітей, однак виконати всі завдання вдалося одиницям.
Також під час карантину з головою учнівського врядування 2017-2019 років Наталією Савко ми створили рамку для фотографій на Facebook „Поширюй любов, а не віруси”, яку обрали для своїх профілів сотні містян.
– А перегляд фільму під відкритим небом – це просто неймовірно!
– Так! Нас досі ще тримають враження від перегляду фільму під відкритим небом у затишному дворику ЗОШ №5. Спасибі всім, хто розділив неймовірну атмосферу, вдячні кожному глядачеві за виконання епідеміологічних вимог. З такою молоддю можна хоч на край світу. Увічливий та вдячний глядач – це завжди приємно. Особлива подяка директору школи Іветті Цеголняй за наданий простір для показу. Приємно також, що учні залишили після себе чисте подвір’я. А це є важливо! Плануємо проводити такі покази кожні два тижні.
– Маріє Олександрівно, Ви надзвичайно цікава співрозмовниця. У мене до Вас ще безліч запитань, але хочу озвучити основні, які найбільше зараз зацікавили нашого читача. А саме!
Ви спостерігаєте за найактивнішими учасниками врядування. Що відбувається тоді, коли підлітки виростають? Що буває з тими, хто завершив навчання в школі і більше ніяк не може стати членом „КОРЗО”? Ким стали ті учні, якими у свій час пишалося все місто? І чи допоміг їм у подальшому житті досвід, здобутий у врядуванні? Давайте розповімо трохи про них.
Наведемо деякі довідки із життя колишніх учнівських лідерів, можливо теперішніх лідерів у дорослому житті. Ось що вони про себе пишуть!
Хто: Ірка Шевчук: „Зараз я продовжую займатися тим, що полюбила тоді – бути маленькою зміною серед чогось великого”.
Посада у врядуванні: голова волонтерського комітету.
Де навчається: Український Католицький Університет ім. Андрея Шептицького.
Проекти: „Великдень Разом”, „Азимут”, значна кількість волонтерських акцій.
Оскільки моя каденція голови волонтерського комітету припала на його заснування і розвиток, то все робили вперше, не мали особливих навичок у модних словах і процесах як менеджмент чи діаграма Ганта. Просто збирались за столом у медіацентрі і думали про те, як ми можемо допомогти у вирішенні певної проблеми. Потім розподіляли обов’язки між собою і виконували.
У „КОРЗО” мені пощастило мати двох наставниць: пані Христину Ярему та пані Марію Симкович, які вміли скеровувати енергію та порадами додавати сил у наші проекти. Це неймовірні жінки, успіхам яких дуже тішусь до цих пір. Саме вони для мене є тими прикладами, як мудро радити і давати волю розвиватися ідеям інших. Вони й показали мені, що лідер – не той, хто вдало виконує свою роботу, а той, хто може надихнути інших до дій та творчості.
Хто: Іванна Музика (Надич): „Найважливіше – це любити те, що ти робиш. Потрібно бути щирим перед самим собою і не змушувати себе примусово робити те, до чого не лежить душа. Все просто: не хочеш брати участь у врядуванні… не бери”.
Посада у врядуванні: голова волонтерського комітету.
Де навчається: Рівненський державний університет (соціальний працівник та педагог).
Участь в учнівському врядуванні допомогла мені остаточно зрозуміти, що я піду навчатися саме на соціального працівника та педагога. Тут вдалося здобути ті лідерські якості, які згодом допомогли в університеті стати старостою групи та заступником студдекана.
А теперішнім лідерам я б запропонувала, в першу чергу, дослухатися до думки своїх колег, не боятися висловлювати своє бачення, бути цілеспрямованим (обов’язково ставити чітку мету і будь-якими способами намагатися досягти її.
І найголовніше: якщо ти – лідер, то будь готовим довести це в роботі.
Лідерам бажаю багато терпіння та море наснаги для створення крутих заходів, від яких будуть тільки неймовірні й незабутні враження.
Створюйте ці емоції самостійно, адже тільки вони надовго закарбовуються в наших серцях та душі.
Хто: Юлія Шалаєва (Лесько): „Я вважаю, що взагалі варто вчитись слухати і чути оточуючих”.
Посада у врядуванні: президент учнівського самоврядування м. Ужгорода „Корзо” 2014-2015 рр.
Де навчається: закінчила Ужгородський національний університет (бакалавр психологічних наук).
Чи допомогла мені участь в учнівському врядуванні в подальшому житті? Думаю, що так. Я досить впевнена в собі особистість, і „Корзо” допомагало розвивати ораторські здібності, вміння комунікувати та й взагалі шукати і встановлювати власне „Я”. Вважаю, що лідер повинен бути зібраними, вміти планувати свій час і справи, вміти говорити „ні”, і не брати на себе те, що не можеш/хочеш робити.
Я вважаю, що взагалі варто вчитись слухати і чути оточуючих. Підлітків треба трохи коригувати і спілкуватися з ними синтезом звичайної та їхньої мови. Тоді проекти будуть грандіозними.
Хто: Мілена Поляковська: „Любов до журналістики, фотографії та якісної інформації в мене почалася з учнівського самоврядування в місті Ужгород. У результаті – вчуся журналістиці та паралельно професійно займаюся фотографією”.
Посада у врядуванні: голова комітету преси.
Де навчається: Media studies у Prešovská Univerzita.
Коли працюєш керівником, штатним фотографом, то розумієш цінність своєї праці. У майбутньому навички роботи в команді не раз знадобились вже в університетському житті.
Теперішнім лідерам „КОРЗО” пораджу витримки, наснаги і просто перестати боятись своїх ідей, а брати і діяти.
І звісно, лідерам нелегко. Кожному подобається щось інше, до кожного потрібно знайти підхід. Варто щодня ставати кращим не лише для себе, але й для прикладу своїм одноліткам.
Хто: Наталія Король: „Коли ти лідер, то маєш бути генератором ідей. І насправді це не так просто як здається…”
Посада в учнівському врядуванні: голова комітету спорту.
Де навчається: Університет КНУКІМ, менеджмент готельно-ресторанної справи та туризму. Працює бартендером у закладі Hashtag.
Робота в громадському житті багато чого вчить. Це колосальний досвід, який допомагає мені зараз. Я можу сказати точно, що зараз я краще вмію планувати свій час, організовувати роботу і, звичайно, комунікувати з іншими. Знайомства у моїй сфері дуже важливі, тому я дякую, що у свій час займалася громадською діяльністю. Ще один дуже важливий фактор – я навчилася виступати перед аудиторією і не боятися говорити, більше того: правильно висловлювати думки і не боятися говорити те, що думаю.
…Бути лідером – це складно і відповідально. Зазвичай проблеми були пов’язані з школою, однокласниками. Не завжди мої ідеї підтримували, але це не зупиняло.
Коли ти лідер, то маєш бути генератором ідей. І насправді це не так просто як здається… Звичайно, у мене була команда, яка мені допомагала, але я завжди мала придумати щось цікаве й оригінальне.
Я завжди була цілеспрямованою, йшла до мети, незважаючи ні на що, була лідером. Можу сказати, що участь у „КОРЗО” тільки підкреслила мої риси. Я стала сильнішою, впевненішою в собі. Зрештою, зрозуміла, що якщо хочу, то я можу зробити будь-що.
А зараз думка про учнівське врядування від людини, яка двічі була президентом „КОРЗО”
Хто: Савко Наталія: „Учнівське врядування м. Ужгорода „Корзо” – це маленька скарбничка коштовного каміння в руках вправного ювеліра. До неї ми потрапляємо купою сірого, невідомого до того світу грудою”.
Із часом камінь починає сяяти так сильно, що освітлення йому вже не потрібне. При справжній огранці він стає таким самим, як і опал – зі справжнім космосом всередині.
Комусь „КОРЗО” дарує справжніх друзів, комусь – щире кохання на все життя.
„Корзо” вміє запалити вогонь всередині. Аби потім ми могли запалювати іскри в серцях інших людей. Аби потім ми ніколи не зрадили космос у власній душі.
– Наступну нашу зустріч заплануємо за чашечкою запашної кави! Нам дуже багато є про що говорити. А кого ми заінтригували, – слідкуйте за нашими дописами!
Двері учнівського врядування „КОРЗО” завжди відкриті для всіх. Аби сюди приходили дійсно ті, кому цікава громадська діяльність, а не з примусу чи доручення директорів, кожного року „КОРЗО” організовує зустріч „День відкритих дверей”, під час якої, за методом „рівний – рівному”, учні для учнів проводять ознайомчі тренінги та різнопланові майстер-класи. Коли захід організовується дітьми для дітей, тоді є висока результативність. Важливо довіряти учням, і тоді ми, дорослі, самі здивуємося, якою талановитою є наша молодь, якими нереальними та потужними є їхні можливості!
Тож запрошуємо і цього року долучитися до нашої команди.
Слідкуйте за анонсами на наших сторінках в соціальних мережах!
Розмову вела Тетяна Ромочуська
Подiбнi новини
КМУ виділив гроші на шкільний транспорт
admin 5 років ago
Місцеві органи самоврядування отримали з державного бюджету 500 млн гривень на придбання транспорту для шкіл. Відповідне рішення ухвалено Кабінетом Міністрів. Планується, що 325 млн буде використано для купівлі... Читати далi Роз’яснення щодо підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання
admin 4 роки ago
Шановні колеги! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 та листа Міністерства освіти і науки України від 11.03.2020 року № 1/9-154 з 12 березня до 03... Читати далi
Любов до слова – так ніжно звучить у перекладі філологія
admin 3 роки ago
Щорічно День філолога відзначають 25 травня, на наступний день після Дня слов’янської писемності і культури, Дня пам’яті укладачів слов’янської азбуки – святих братів Кирила та Мефодія. Читати далi