Новий інструмент взаємодії громадян із владою – публічні консультації презентували напередодні в Ужгородській міській раді

2 тижні ago admin 0

Керуючий справами виконкому міської ради Олена Макара розповіла, що цей механізм – спільне напрацювання з ГО Всеукраїнське громадське об’єднання “Інститут Республіка”, який представляє в Ужгороді регіональний координатор Микола Яцков. Це, до речі, не перший проект, який Ужгородська міська рада реалізує спільно з «Республікою», і така співпраця є конкретним прикладом конструктивної, дієвої взаємодії.

Радилися, яку ж проблему початково винести на громадські консультації і спільно визначили, що це каштани на Київській набережній, які вразила мінуюча міль і які у 2015 році почали кронувати ще за попередньої каденції: як бути з ними далі, чи підсаджувати між ними молоді дерева і якщо так, то які саме.

Консультація з цього питання проводиться в електронній формі, але будуть й інші – у форматі дискусій, громадських слухань, «круглих столів» тощо. Олена Михайлівна запросила всіх ужгородців долучатися, адже всі хочемо жити в комфортному місті і лише конструктивна співпраця влади і громадськості дасть результат, є запорукою якісних змін.

Регіональний координатор «Інституту Республіка» Микола Яцков зазначив, що публічні консультації застосовуються на початковій стадії розроблення рішення. Тему консультацій визначає міська влада, і саме тоді, коли є потреба отримати думки та пропозиції мешканців. До кінця цього року планується ще щонайменше 5 публічних консультацій.

Безпосередньо до проблематики каштанів перейшла у своєму виступі декан біологічного факультету УжНУ Ярослава Гасинець. Нагадала, що однією з принад Ужгорода є його набережні, кожна з яких є особливою та неповторною. Так, на набережних, закладених за часів Чехословаччини, були висаджені лінійні посадки різних видів лип (набережна Незалежності) та софори японської (Православна набережна). Уже за радянських часів були закладені гіркокаштанова алея на Київській набережній та платанова на Слов’янській. Однак, починаючи з 2000-х років гіркокаштани як набережної, так і всього міста почали інтенсивно вражатись мінуючою міллю – інвазивним шкідником, який в останні десятиліття розповсюдився по всій Європі. Через враження шкідниками дерева втрачають декоративність і функціональність, залишаючись у другій половині літа без листя, що суттєво їх ослаблює. Друга проблема – «епідемія кронування» великих дерев, яка охопила Закарпаття в останнє десятиліття та нанесла серйозних пошкоджень, в тому числі, і гіркокаштанам. Утім, в Ужгороді зусиллями фахівців-біологів та громадськості згубну практику тотального кронування великих дерев вдалось зупинити, чого не скажеш про інші міста нашої області. Що ж стосується мінуючої молі, то навіть у країнах Європи, де на боротьбу зі шкідником витрачаються мільйонні кошти, значних успіхів у його знищенні або ж хоча б зменшенні шкідливого впливу досягти не вдалось. Тому, беручи до уваги вищезазначене, вихід із ситуації бачать у поступовій підміні каштанів на Київській набережній іншими деревними породами. Фахівці кафедри ботаніки біологічного факультету УжНУ запропонували перелік видів, а саме: липу сріблясту, дуб звичайний, ясен вузьколистий, клен гостролистий, павловнію повстисту, гінкго дволопатеве.

Доцент кафедри ботаніки УжНУ Інна Бесеганич зазначила, що при відборі дерев враховували кілька факторів: набережна – це зона відпочинку, тому дерева мають відповідати певним критеріям, а саме бути достатньо довговічними, добре адаптованими до місцевих умов, декоративними з розлогими кронами, що можуть створювати достатню тінь, стійкими до хвороб, до вивертання, а плоди та насіння не мають нести загрози відпочиваючим.

Одна з пропозицій із екзотичних видів – клен гостролистий. Дерево заввишки до 30 м, з густою кроною, орнаментальними листками, які восени мають виключно ефектні кольори. Тривалість життя 200-300 років. Достатньо швидкоростучий: у 10 років може сягати 4-5 м. Стійкий до сильних вітрів, морозостійкий, не пошкоджується весняними та осінніми заморозками. Представлений багатьма формами. Наприклад, дуже популярна форма Друмонда, що має білу смужку на зеленому фоні, або форма rubra з темно-червоними влітку листками.

Пропонують також гінкго білоба – рослину з дивовижними листками ніжно-зеленого, а восени лимонно-жовтого кольору, які напіврозділені на дві лопаті. Гінкго – дводомна рослина, тобто є чоловічі та жіночі дерева. Розрізнити чоловічі та жіночі особини можна тільки через 25-30 років, коли дерева починають утворювати насіння. Восени, на жіночих деревах дозріває жовтувате насіння, яке має характерний специфічний аромат, який не всім подобається. Проте величезною перевагою є відсутність шкідників та хвороб у цього дерева. Морозостійкий вид, вітростійкий, світлолюбний, димо- та пилостійкий, чудово витримує умови промислової загазованості, невибагливий до ґрунтів. Це живе викопне дерево з третинного періоду, яке колись природно зростало й на Закарпатті.

Ще один екзот – павлонія повстиста, або Адамове дерево. Дерева можуть виростати до 25 метрів заввишки, з дуже швидким ростом (1-3 м за рік). Живе до 100 років. Декоративність дереву надають блідо-фіолетові квітки (5-6 см), зібрані у суцвіття-китиці, що нагадують свічки. Квіти розквітають до або під час розпускання листя, цвісти і плодоносити починають у 4-5 років. Повноцінне дерево формується за 8 років. Досить морозостійкі, адаптуються до різних видів ґрунту. Недоліки – ламке, не стійке до механічних пошкоджень.

Ярослава Гасинець представила також 3 запропоновані місцеві, характерні для нашого регіону види дерев. На її думку, найбільш вдалим було б висаджувати липу сріблясту. Це дещо інший вид, ніж ті, що ростуть на набережній Незалежності в Ужгороді. Липа срібляста – рідкісний, цікавий південний вид, який росте у природному стані в Україні тільки на Закарпатті, де перебуває на північній межі свого ареалу. Цікаве тим, що знизу листок має біле повстисте опушення, через що виглядає знизу білим, що дуже гарно, коли вітер тріпоче листками. Дерево 30 м заввишки, довговічне, крона густа, широкопірамідальна. Посухостійкий вид, що важливо для спекотного періоду, який спостерігається останніми роками. Стійкий до хвороб, як і всі аборигенні види лип. Гарний біофільтр атмосфери. Медонос, плоди не несуть загрози мешканцям.

До переліку увійшов також дуб звичайний – абориген, одне з найпоширеніших деревних порід помірної смуги Європи. Дерево до 50 м заввишки. Коренева система потужна, довжина кореня дорівнює висоті надземної частини дерева. Довговічне дерево, тривалість життя сягає 300-400 років (бувають довгожителі до 2000 років). Дуб добре скріплює землю, сприяє нагромадженню вологи в ґрунті, переводить поверхневий стік вологи у підґрунтовий, а за вітростійкістю і впливом на вітровий режим він посідає перше місце. Відмінно очищає повітря від пилу та інших шкідливих домішок.

Останнє запропоноване дерево теж абориген – ясен вузьколистий. Дерево сягає 20-30 м заввишки, має ажурну крону (овальну або широкояйцевидну). Довговічне (200-250 років). Невибагливе до ґрунтів, світлолюбне, стійке до несприятливих міських умов, забрудненого середовища, асфальтного покриття, запиленого повітря.

Фітопатолог, завідувач кафедри  біологічного факультету УжНУ Віталій Симочко пояснив, чому не варто підсаджувати каштани: в усій Європі їх уже понад два десятиліття вражає мінуюча міль. У ЄС протягом 3 років було витрачено біля 100 мільйонів євро на розробку ефективних заходів боротьби з цим шкідником, проте результату це не дало і поступово відбувається заміна каштанів. Інший аспект – використання у містах токсичних препаратів для боротьби зі шкідниками суворо обмежені нормативними документами міністерств та відомств, адже значна кількість пестицидів місять канцерогени і відкрите використання їх у густонаселених місцях заборонене. Польські вчені започаткували застосування інсектицидів шляхом капсулювання їх у стовбури дерев років 10 тому, в той же ж час ці методи апробовувались у Києві, ефективність – на рівні 30-40%, і в подальшому можуть виникати стійкі популяції шкідників до препаратів, а альтернативи їх заміни не буде. На сьогодні червоноквітучі гіркокаштани слабо вражаються мінуючою міллю, однак заміна білих на червоноквітучі може призвести до ситуації, коли мінуюча міль швидко адаптується до розвитку на червоноквітучих каштанів.

Під час обговорення начальник управління житлово-комунального господарства департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Олександра Турянчик зазначила, що при висаджуванні дерев треба зважати також, чи не підніматиме коріння асфальт, не руйнуватиме прокладені під землею мережі. Навела приклад засадженої у радянські часи вулиці Загорської, яку щороку тотально обрізають працівники «Закарпаттяобленерго» щоб гілки не заважали лініям електропередач, кількох багатоповерхівок, де через кореневу систему дерев знищено каналізаційні мережі і в підвалах стоїть сморід та бруд. А також частини вулиці Собранецької – там не висаджено дерева, бо під землею проходять комунікації: водоканалу, енергетиків, газовиків.

Підсумовуючи зібрання, Микола Яцков наголосив, що публічні консультації будуть багаторівневими – перші кроки можуть викликати подальші обговорення у форматі громадських слухань тощо. Рішення ж можуть прийматися не обов’язково одразу, а й у дещо віддаленій перспективі. Наразі ж, щодо каштанів, на офіційному сайті Ужгородської міської ради створено рубрику «Публічні консультації» (http://rada-uzhgorod.gov.ua/publichni-konsultatsiyi/ ), де можна проголосувати за одну із 6 запропонованих порід дерев, проголосувати також можна і безпосередньо на ресурсі “Ваша думка” https://vdmk.org/8367 або ж надіславши смс (вартість – за тарифами кожного з операторів) на номер +380931770035 такого змісту: “8367 пробіл і номер обраного дерева” (1– ясен вузьколистий, 2 – клен гостролистий, 3– павлонія повстиста, 4 – липа срібляста, 5 – дуб звичайний, 6 – гінкго білоба).

Результати вибору ужгородців будуть оприлюднюватися кожні 10 днів, згодом відбудеться підсумкова прес-конференція про публічну консультацію з цього питання. Далі може бути продовження консультацій, прийняття якогось рішення чи відмова робити будь-які кроки. Домовилися, що по кожному із запропонованих дерев науковці нададуть громадськості більш детальну інформацію про його особливості, переваги.

Довідково. Захід проведено в рамках Проекту «Задай курс владі», що впроваджується за підтримки Національного Демократичного Інституту (NDI) за фінансової підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Проект мережевий і здійснюється у 32 містах України.

1 of 9