Navchas

Спілка українських письменників Словаччини щорічно проводить у місті Пряшів Свято української книги, яке відбувається традиційно восени. Це своєрідний звіт про духовні набутки красного письменства у краї та в Україні. І цьогоріч свято відбулося 26-28 жовтня в оновленому Українському домі у Пряшеві. Окрім місцевих письменників, видавців та науковців, які презентували свої нові напрацювання, на цей раз запрошеними були видавництво „ТІМРАNІ” та письменники і педагоги Петро Ходанич і Лідія Повх з Ужгорода, а також редактор та письменник Петер Ющак з Братислави, який презентував п’яте число журналу „Ромбоїд”, повністю присвячене культурі України (до речі, перше таке видання в Словаччині), а також власний роман про долю полонених у часи Другої світової війни словаків у Сибіру. Про це пише Лідія Ходанич, завідувач кафедри педагогіки та психології ЗІППО на сайті інституту.

Українська діаспора в Східнословацькому краї, незважаючи на війну в Україні, отримала достойний презент з Ужгорода: видавництво „ТІМРАNІ” (директор Ярослав Федишин) порадувало громаду чималою – понад 400 примірників – бібліотекою нових художніх та публіцистичних видань, серед яких десяток книг авторів-українців зі Східної Словаччини, а також література для дітей. До речі, діти й були першими відвідувачами свята, які отримали в подарунок цікаві для них книжки.

Письменники Петро Ходанич та Лідія Повх прийшли до східнословацьких українців з новими книгами, добірки з яких подарували книгозбірні Українського дому, а також організації „Харіта”, що надає першу допомогу сім’ям переселенців з України.

Свято відкрив голова Спілки українських письменників Словаччини Іван Яцканин, який окреслив тематику основних видань за рік, зокрема прозових книжок Надії Вархол „Я, Клавдія”, Юліуса Панька „Михась”, Івана Яцканина „Гіркий присмак пищавки”, „Переклади” та повісті для дітей „Капітан із Залізної гори”.

Відрадно, що в Східній Словаччині українською мовою видаються двотижневий денник „Нове життя” (редактор М.Ілюк), літературно-мистецький журнал „Дукля”, часопис для дітей „Веселка” (редактор І.Яцканин), що підтримуються, як і Спілка українських письменників Словаччини, урядом країни.

Під час виступів ужгородці говорили про літературне життя в часи воєнного лихоліття як в Україні, так і на Закарпатті, рекламували альманах „Літературне Закарпаття”, презентували крайові імена та власні нещодавно видані книги: Петро Ходанич – роман про війну „Втеча, або Тиха моя вітчизна”, Лідія Повх – збірку для дітей „Вірші про школу”. Згадували і „Педагогічну енциклопедію Закарпаття”, другий том якої готується до виходу в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, адже в цьому довідковому виданні багато імен та культурно-освітніх подій стосуються як Закарпаття, так і Східної Словаччини. Символічно: під час виступів у смартфонах гостей з України раптом озвалась сигналом тривога…

Серед присутніх у залі були також переселенці з українського Сходу, спраглі рідного слова (дехто з них, російськомовний у побуті, відкриває для себе власну ідентичність), тому свято переросло у невимушене спілкування, під час якого Надія Вархол, Іван Яцканин, Юліус Панько, Ірина Мацкова подарували гостям свої нові книги, а науковці Михайло Роман, Любиця Бабота, Світлана Пахомова, Ярослав Джоганик, редактор часопису „Нове життя” Мирослав Ілюк підняли проблеми українського книговидання та наукового поступу.