Navchas

Протягом останніх років питання розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») не раз ставало головною юридичною темою не лише серед кваліфікованих правників, а й представників бізнесу по всій країні. Протягом тривалого часу українська влада, наближаючи своє регулювання в цій сфері до міжнародних стандартів, продовжує розробляти та затверджувати нові документи, пов’язані з внесенням відомостей про КБВ. Через значне навантаження на нотаріусів та державних реєстраторів, кінцеві строки подачі відомостей про КБВ різних категорій юридичних осіб неодноразово переносилися і це питання і досі перебуває у фокусі законодавця та уряду України.

Свої корективи у цей процес внесла і повномасштабна війна, яка ще більше загострила питання щодо внесення відомостей про КБВ, зокрема, обсягу таких відомостей, кінцевих строків їх подачі та відповідальності у разі помилок або прострочень. 

Перш за все, слід нагадати, що КБВ відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон про фінансовий моніторинг») є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. 

Нові старі зобов’язання бізнесу щодо КБВ  

Закон про фінансовий моніторинг наприкінці 2022 року було доповнено окремою ст. 5-1, що присвячена інформації про КБВ та структурі власності. Зазначена стаття на законодавчому рівні підтвердила зобов’язання юридичних осіб підтримувати відомості про КБВ та структуру власності в актуальному стані, що підкріплюється обов’язком повідомляти державного реєстратора та надавати йому відповідні документи про зміни у таких відомостях протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення. 

З іншого боку, зазначена ст. 5-1 Закону про фінансовий моніторинг встановила зобов’язання з розробки та затвердження окремих нормативних актів відповідальними державними органами, що включає підготовку Положення про форму та зміст структуру власності юридичної особи, а також Методології визначення юридичною особою КБВ.  

Якщо з Положенням про форму та зміст структури власності бізнес був знайомий та працював ще декілька років тому, коли його було затверджено наказом Міністерством фінансів України № 163 від 19 березня 2021 року, то Методологія визначення юридичною особою КБВ до недавнього часу все ще перебувала на стадії підготовки Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

Унікальна Методологія визначення юридичною особою КБВ 

19 вересня 2023 року Кабінет Міністрів України та Національний банк України спільною постановою № 1011 схвалили Методологію визначення юридичною особою КБВ («Методологія»). Ухваливши Методологію, Україна на нормативному рівні впровадила у власному законодавстві Концепцію щодо КБВ Групи з розробки фінансових заходів з відмивання грошей (FATF).  

Ключовою ціллю Методології є запровадження уніфікованого розуміння для визначення КБВ юридичних осіб, встановлення загальних форм та шляхів дослідження інформації, аналізу фактичних даних з метою з’ясування ознак прямого та непрямого вирішального впливу. 

Методологією визначено етапи визначення юридичною особою КБВ (його відсутності):  

1. дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи; 

2. дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю); 

3. дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення; 

4. здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, встановленої щодо трьох попередніх пунктів; 

5. проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ. 

Методологія містить досить детальний опис методів, інструментів та джерел, які можуть використовуватися юридичними особами для визначення КБВ, включаючи інформацію з публічних реєстрів, установчі документи, договори (корпоративні договори), внутрішні положення, рішення органів управління тощо.  

Важливо відмітити, що Методологія також встановлює особливості визначення КБВ у:  

• неприбуткових організаціях; 

• інститутах спільного інвестування; 

• недержавних пенсійних фондах; 

• партнерстві, створеному відповідно до законодавства іноземної юрисдикції;  

• повних та командитних товариствах. 

Водночас, Методологія містить оціночні категорії, що можуть викликати спірні ситуації на практиці: наприклад, п. 9 Методології визначає, що обсяг дій юридичної особи зі збору необхідної інформації для встановлення вирішального впливу та глибина аналізу отриманої інформації мають бути пропорційними характеру та масштабу діяльності юридичної особи, її структури власності. До того ж, вжиті заходи повинні бути достатніми для того, щоб бути впевненим, хто є КБВ юридичної особи. 

Ймовірно, вказані положення отримають свій подальший розвиток зі зростанням практики застосування Методології.

Нововведення щодо державної реєстрації відомостей про КБВ 

Процедурно подача відомостей про КБВ та вимоги до неї врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» («Закон про держреєстрацію»). 

Наразі у Законі про держреєстрацію закріплено значну кількість положень, пов’язаних з наданням відомостей щодо КБВ, більшість з яких було внесено протягом останнього року. 

Зазначені нововведення включають важливі положення щодо строків та способів засвідчення документів, що посвідчують особу, яка є КБВ, зокрема, положення про те, що: 

• засвідчення копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, має здійснюватися не раніше ніж за 90 днів до дня подання документа для проведення державної реєстрації; 

• засвідчення копії документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, може здійснюватися не лише шляхом нотаріального засвідчення, а й через застосування засобів кваліфікованого електронного підпису. 

Особливо чутливим питання своєчасного засвідчення документів, що посвідчують особу, яка є КБВ, є для юридичних осіб, де КБВ є іноземці, особливо з малопоширених або віддалених юрисдикцій, де процес нотаріального засвідчення та легалізації (або ж апостилювання) може зайняти тривалий час, а доставка документів може затримуватися. Водночас, у разі належного роз’яснення нерезидентам нових правил та за використання надійного перевізника, документи можуть бути своєчасно отримані для проведення державної реєстрації в Україні. 

Нові вимоги до відокремлених підрозділів нерезидентів в Україні 

Одним з останніх нововведень, яке стосується подання відомостей про КБВ, стало введення необхідності зазначення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про КБВ юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, у разі наявності відокремленого підрозділу такої юридичної особи в Україні. 

Відповідні зміни були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави», який змінив підходи у сфері державної реєстрації відокремлених підрозділів нерезидентів. Водночас, у суб’єктів, на яких поширюватиметься дане регулювання, є час підготуватися до зазначених змін, які будуть введені в дію з 3 вересня 2024 року. 

Наразі перед Кабінетом Міністрів України поставлене завдання щодо розробки порядку перенесення інформації про відокремлені підрозділи нерезидентів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тож бізнесу залишається чекати остаточних рішень щодо подальших дій у цьому питанні. 

Коли ж подавати відомості про КБВ? 

Не оминули останні нововведення і терміни подачі відомостей про КБВ. Спочатку законодавець встановив обов’язок щорічного обов’язкового оновлення КБВ кожної юридичної особи, що становило б значне навантаження на всіх учасників процесу: як на самих КБВ так і на державних реєстраторів, яких в Україні є обмежена кількість, враховуючи й їх зменшення після введення правового режиму воєнного стану. 

Водночас, наприкінці 2022 року правила подачі відомостей про КБВ були переглянуті і тепер інформацію про них треба надавати лише у разі зміни такої інформації, в той час як щорічні оновлення було скасовано. 

Змінився також граничний строк подачі відомостей про КБВ. Так, згідно з пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про фінансовий моніторинг встановлено, що юридичні особи повинні подати інформацію про КБВ протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою КБВ, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. 

Положення про форму та зміст структури власності набрало чинності 11 липня 2021 року, у той час як Методологія набрала чинності 3 січня 2023 року.  

Враховуючи вищезазначене, строк подання інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань триватиме до 3 квітня 2024 року , або завершиться на 90-ий день з дати закінчення правового режиму воєнного стану (у разі його закінчення після 3 квітня 2024 року). Водночас варто звернути увагу, що встановлене правило не застосовується до осіб, які вже здійснювали подачу відомостей про КБВ та структуру власності. 

Відповідальність за не (несвоєчасне, неправдиве) подання відомостей про КБВ 

Законодавство України встановлює адміністративну відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) інформації про КБВ та/або документів про КБВ. Так, ч. 6 ст. 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень на керівника юридичної особи. 

Однак, для осіб які з тих чи інших причин не подали відомості про КБВ (хоча й повинні були) є гарні новини, оскільки відповідно до пп. 2 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», на період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення до юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання відомостей про КБВ.  

У свою чергу, Міністерство юстиції України у Листі № 44816/55964-26-22/8.4.3 від 9 червня 2022 року «Щодо порядку подання державному реєстратору інформації про КБВ в умовах воєнного стану» підтвердило зазначений підхід та наголосило, що особи, які мають бажання здійснити оновлення відомостей про КБВ, мають юридичне право та технічну можливість це зробити. 

Водночас українським законодавством передбачено і кримінальну відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості. Незважаючи на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень нами не було виявлено вироків за вказаною статтею, бізнесу слід ретельно перевіряти відомості, які вносяться щодо КБВ до державних реєстрів та своєчасно і належним чином здійснювати їх оновлення. 

Наразі органи державної влади дотримуються ліберального підходу до оновлення відомостей про КБВ, водночас, для уникнення будь-яких складнощів в подальшому, ми рекомендуємо здійснювати таке оновлення у відповідності до вимог чинного законодавства Україна та не відкладати цю процедуру у довгий ящик. 

Андрій Павлюк – старший юрист, KPMG Law Ukraine  

Владислав Фісун – старший юрист, KPMG Law Ukraine

Джерело @

Ліга:Закон