Navchas

Фіскальні органи України у відносинах з бізнесом підтримують ризик-орієнтований підхід. А саме, держава визначає ряд обставин, ризиків, які є підставою для більшого прискіпливого ставлення до окремих платників податків Державною податковою службою та Бюро економічної безпеки. 

Ризико – орієнтовний підхід застосовується під час формування плану – графіку проведення планових податкових перевірок, вирішення питання віднесення платника податків до розряду “ризикових”, реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригувань до них, вирішення питання про порушення кримінального провадження проти платника податків, та ін. 

Крім того, на підставі таких “ризикових маркерів” під час проведення податкових перевірок, контролюючий орган визнає ту чи іншу операцію “нереальною”, та донараховує податкове зобов’язання і штрафні санкціі. 

Саме тому, бізнес зацікавлений, щоб відслідковувати свої  податкові ризики та вчасно на них реагувати. 

Частину податкових ризиків можна відслідкувати і врегулювати. Це, зокрема, обставини, які пов’язані з діяльністю компанії. Вони хоча безпосередньо не свідчать про порушення, однак можуть викликати підозри у фіскальних органів.  

Серед таких ризиків, наприклад:

• невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації;

• зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток;

• здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання;

• недостатня, на думку ДПС кількість трудових ресурсів, необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах для здійснення господарських операції, та ін. 

Набагато складніше відслідкувати та врегулювати ризики, які “прийшли” від контрагента. Не даремно вже багато років компанії в якості “профілактики” проблем роблять перевірку своїх майбутніх контрагентів: вивчають їх статутні документи, знайомляться з керівництвом та начальниками напрямків, уточнюються наявність сил та засобів (працівників, складів, автомобілів та ін.) для виконання договору. Тобто, вивчають їх діяльність  на предмет ризикованості. 

Проте, ризик може “прийти” від другої, третьої чи взагалі п’ятої компанії перед контрагентом по “ланцюгу постачання”. Зокрема, це може бути співпраця контрагента з підприємством, що має “ознаки фіктивності” (зареєстровані на недійсні або підроблені, втрачені документи, на особу, яка не існує, померла або безвісти зникла), здійснює постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції та сплати земельного податку, торгує підакцизними товарами за відсутності відповідної  ліцензії та ін. 

На жаль бізнес об’єктивно не може убезпечити себе від  всіх податкових ризиків.   Однак, слід пам’ятати, що під час їх відпрацювання, ДПС буде вивчати документи, якими оформлені господарські операції, та бухгалтерський облік. Тому повне та правильне їх оформлення допоможе суттєво знизити наслідки податкових ризиків. 

Переліки податкових ризиків можна знайти в Порядку формування плану – графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.15 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції за №751/27196 від 24 червня 2015 р., Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою КМУ від 11.12.2019 р №1165 та Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, затверджений наказом ДПС від 11.01.2023 року №17. 

Тетяна Лисовець, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права, керівниця податкової практики, старша партнерка адвокатської компанії «Соколовський і партнери» 

Джерело @

Ліга:Закон