В Закарпатського інституті післядипломної педагогічної освіти навчають педагогічному такту

1 рік ago admin 0
kuzma1

Зараз багато говорять про педагогічну майстерність. І це закономірно. Адже в умовах дистанційного навчання педагог (чи це учитель, керівник гуртків, тренер, вихователь, педагог-організатор) повинен володіти як навчальним матеріалом, формами, змістом, методами роботи, так і технічними засобами, інформаційними технологіями, програмами.

Педагогічна майстерність – це не тільки висока і всебічна, загальна й методична освіченість учителя, методиста, керівника гуртків, а й уміння добиватися, щоб кожне його слово дійшло до вихованців, було ними сприйняте, пережите і засвоєне. Коли говорити про педагогічний талант, про педагогічне мистецтво, то, мабуть, насамперед треба мати на увазі вміння підійти до дітей, уміння встановити з ними контакт. Не кожному це вдається.

kuzma1

Саме вдосконаленням професійної майстерності, інноваційними підходами, цікавим викладенням навчального матеріалу, умінням застосовувати сучасні технології, оволодіти педагогічним та психологічним тактом займаються під час підвищення кваліфікації педагогів-позашкільників методисти та науковці Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. У рамках курсової підготовки методисти та керівники гуртків мають можливість як отримати нові знання, удосконалити нормативно-правову базу, зміцнити професійні навички та надбання, так і поділитися досвідом. Лектори інституту значну увагу приділяють майстерності педагога як найвищій формі вияву активності у професійній діяльності, яка ґрунтується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання.

Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на основі самопізнання. Особливості педагогічної майстерності – це система, здатна до самоорганізації, з професійною компетентністю; із застосуванням педагогічних здібностей, які забезпечують швидкість самовдосконалення, і дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя.

Усі складники педагогічної майстерності взаємопов’язані, їм властивий саморозвиток, а не лише зростання під впливом зовнішніх чинників.

Отже, щоб учитель діяв творчо, самостійно, виважуючи результати своєї діяльності і коригуючи засоби з орієнтацією на мету, він повинен мати певні внутрішні властивості, риси, які забезпечать професійний саморозвиток педагога, а через нього – і розвиток учня.

kuzma1

Науковці інституту на лекціях акцентують увагу на найголовнішій характеристиці педагога – майстерності, яка опирається на найвищі духовні цінності, моральні норми поведінки і стосунки. Це вияв професійної ідеології вчителя, його ціннісне ставлення до педагогічної дійсності, її мети, змісту, засобів, суб’єктів. Слід ураховувати той факт, що діяльність методиста, керівника гуртків закладів позашкільної освіти зіткана з педагогічних протиріч. Інколи в колективах можуть складатися ситуації, в яких відбувається зіткнення думок, боротьба за утвердження позицій. Причому, чим вищим є рівень майстерності, тим чіткіше виявляються конфлікти, бо новизна систем, які пропонують талановиті вчителі-інноватори, нерідко натрапляє на опір представників усталених поглядів.

На курсах підвищення кваліфікації значна увага приділяється педагогічній спрямованості особистості кожного вчителя і становить ціннісну орієнтацію на самоутвердження. Ця орієнтація вбачає в педагогові кваліфікованого, вимогливого, справжнього вчителя з використанням засобів педагогічного впливу: коли найважливіше для керівника гуртків, методиста – програма, заходи, способи їх пред’явлення, коли дитячий колектив знаходиться в актуальних умовах адаптації, коли мета педагогічної діяльності втілює гуманістичну стратегію, спрямовану на допомогу школярам та їх розвитку. Лише за умови почуття відповідальності перед майбутнім, усвідомлення мети і великої любові до дітей починає формуватися професійна майстерність учителя.

Підвалиною педагогічної майстерності є професійна компетентність, а її зміст – це знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології, комплексність, що потребує від педагога вміння синтезувати матеріал для успішного розв’язання педагогічних задач, аналізу педагогічних ситуацій.
Здібності людини до педагогічної діяльності можна оцінити швидкістю до професійного навчання.
Сфера впливу, поле тяжіння вмілого педагога поширюється передусім на нього самого. Самовладання, здатність до саморегуляції, емоційна стабільність особистості дають змогу володіти ситуацією.

Високий рівень майстерності надає нову якість усій роботі педагога: формує професійну позицію, яка акумулює в собі вищі рівні спрямованості, знання і готовність до дії; розвиває знання, які стають інструментом для самоаналізу і виявлення творчих резервів.

Критеріями майстерності педагога є доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (за характером стосунків з учнями), оптимальність у виборі засобів, творчість (за змістом діяльності).

Педагогічний такт – найхарактерніша професійна особливість вчителя. У будь-якій професії є щось особливе, що відрізняє її від інших професій, виявлятись це зможе і в звичках людини, і в його мові, зовнішньому вигляді. Особливість професії вчителя, перш за все, виявляється в його педагогічному такті.

Саме слово „такт” (від латинського tactus) – це форма людських взаємовідносин. Такт – необхідна умова успішного спілкування між людьми. Тактовна людина намагається вести себе в колективі так, щоб ні своїм зовнішнім виглядом, ні необережним словом не зіпсувати настрій навколишнім.
Використання загального такту в педагогіці, в навчанні і вихованні дітей, являється педагогічним тактом. Тактовну людину характеризують такі риси характеру, як ввічливість, привітність, кмітливість, повага до чужої думки, врівноваженість, почуття гумору. Такі риси особливості повинні бути й у тактовного педагога.

kuzma1

До учнів необхідно відноситись так ввічливо і з повагою, як і до дорослої людини, тальки ще більш уважніше й обережніше.

Педагогічний такт – це професійна якість вчителя. Він є складовою педагогічної майстерності і набувається разом з педагогічною освітою і педагогічною практикою. Повага до учнів, бережливе ставлення до їх особистості лежить в основі педагогічного такту.

Такт потрібний вчителю не тільки в його взаєминах з учнями, а й з їхніми батьками, своїми колегами, взагалі з іншими людьми. І скрізь, у різних умовах, учитель виступає не тільки як тактовна людина, а й як носій педагогічної професії, що якимось чином позначається на його поведінці.
Отже, щоб бути тактовним, треба навчитися керувати своїми почуттями, створювати такий психологічний стан, щоб можна було критично ставитись до себе, бути чуйним до учнів і навколишніх людей.

kuzma1

Грубість і педагогічна майстерність – поняття несумісні. Звичайно, безтактний педагог може добре викласти програмний матеріал, але оволодіти думками і почуттями учнів він не зможе. Для цього потрібний педагогічний такт.

Актуальні питання, які висвітлювалися, допомагають педагогам у міжкурсовий період відновлювати знання, навчатися новим формам та методам роботи, звіряти свої практичні навички та ділитися досвідом роботи. Це і зреалізували під час тематичних дискусій, науково-практичних конференцій, воркшопів, обмінів досвідом роботи на курсах підвищення кваліфікації методистів, керівників гуртків закладів позашкільної освіти, закладів дошкільної та загальної середньої освіти науковці інституту, зокрема, Химинець В.В., Офіцинський Р.А. (професори ЗІППО), Грабовська Т.І., Ходанич П.М., Іваць О.М., Рего Г.І., Сивохоп Я.М., Басараб М.М., Баяновська М.Р. (доценти ЗІППО), Жабляк М.Д., Січка В.І., Гуцол Л.М., Зан О.М., Гузинець О.В. (ст. викладачі ЗІППО).

Василина Кузьма,
методист кабінету методики виховної та позашкільної роботи ЗІППО