Navchas

Проповідь Предстоятеля в день суята Різдва Пресвятої Богородиці

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Всіх вас сердечно вітаю зі святом Різдва Богородиці.

Чому ми вшановуємо цю подію, і не просто вшановуємо, а відрізняємо настільки, що вживаємо для неї назву, яка нагадає нам про Різдво Христове? Адже слід підкреслити, що як для відходу Пресвятої Владичиці нашої зі світу цього ми не вживаємо визначення «смерть» чи «упокоєння», але називаємо цей відхід Успінням, так і для народження ми вживаємо особливе, навіть виняткове іменування – Різдво.

Ця традиція – не просто випадковий збіг чи незрозумілий звичай. Навпаки, коли ми іменуємо народження Діви Марії Різдвом, тим самим підкреслюємо особливу участь нашої Владичиці у спасінні людства.

Як знаємо з Писання, серед усіх народжень, які були, які є і які будуть, єдине Різдво Христове має винятковий характер, бо Спаситель був зачатий і народився не від чоловіка, але непорочно, від Духа Святого. Всі інші народження, навіть ті, де особливо виявилося благовоління Боже, сталися звичайним чином, через  єднання чоловіка і жінки.

Саме так народився Ісаак від неплідної Сарри. Саме так народився великий пророк Самуїл. Про таке народження звіщає нам Євангеліє, розповідаючи про Іоанна Предтечу. Дійсно, в цих народженнях від неплідних батьків виявилося особливе благовоління Боже, яким підкреслене було виняткове покликання на служіння Господу тих, хто народився. Таким особливим було і народження Пречистої Діви.

Хоча, на відміну від розповіді про Різдво Предтечі і Хрестителя Іоанна, Євангеліє не містить розповіді про Різдво Діви Марії, однак про подію цю ми знаємо зі Священного Передання. І сталася вона подібно до того, як сталися інші, згадані нами раніше, народження.

Іоаким і Анна, батьки Пречистої Діви, були людьми праведними, побожними та прикрашеними чеснотами. Однак їхнє сімейне життя було затьмарене безплідністю. І в наш час неможливість у подружжі народити дитину для багатьох є скорботою.А у той давній час серед народу Ізраїля безплідність також вважалася ознакою Божого гніву на грішників. Не маючи в чому викрити праведних Іоакима і Анну, люди думали, що Господь карає їх за якість таємні гріхи. Однак те, що здавалося гнівом Божим, насправді було виявом особливого благовоління. Бо народження від неплідних батьків Пречистої Отроковиці Марії стало благословенням не лише для них, але і для всього людства.

Ось так, дорогі брати і сестри, буває, що ми судимо про якість події зовнішньо, бачачи та розуміючи їх лише частково. А Господь може і через несприятливі обставини, через скорботу і випробування вести нас до кращого. Те, що здається ознакою гніву Божого – може виявитися до великого блага. Тож ніколи не слід, навіть у найгірших обставинах, впадати у відчай, але завжди необхідно довіряти Богові і покладати надію на Нього. Бо Він кожну людину спрямовує до кращого. І як Премудрий Він навіть наслідки дії зла у світі цьому обертає до добра.

Тільки побачити це добро ми можемо не відразу. Як не відразу знали Іоаким і Анна, що безпліддя їхнє і ганьба від людей обернуться благословеннямбатьківства і вічною славою.

Однак повернемося до того, з чого ми почали наші роздуми, а саме – до назви нашого нинішнього свята. Різдвом воно іменується для того, щоби нагадати нам про Різдво Христове, для звершення якого Пречиста Діва безпосередньо і особисто послужила, прийнявши волю Отця Небесного. Господь послав до неї Архангела Гавриїла і сповістив, що вона має народити від Духа Святого Сина, Який є обіцяним Месією-Спасителем. Згодившись виконати це виняткове покликання, Діва Марія таємничим і незбагненним чином зачала в лоні своєму Дитя – Сина Божого і Сина Людського, Різдво Якого поклало новий початок для всього людства.

Окрім Різдва Христового ми вживаємо цю назву, як можна бачити з церковного календаря і прослідкувати протягом історії Церкви, лише для народження Діви Марії та для народження Іоана Хрестителя. Бо обидві ці події сталися як чудо Боже і обидві вони мали безпосередній стосунок до тайнипришестя у світ Сина Божого.

Діва Марія послужила звершенню цієї тайни, ставши Матір’ю для Господа. А Іоанн, родич Спасителя за плоттю, став Його Предтечею, тобто провісником і пророком Його скорого явлення, а також Хрестителем, сподобившись на Йордані виконати таїнство Божої правди.

Тож як Священне Писання та Священне Передання вирізняє Іоанна Предтечу та Пречисту Діву серед інших людей, як найближчих служителів звершення приходу Месії, так і ми вирізняємо їхнє народження, як особливий, винятковий і неповторний знак Божого благословення, і називаємо його Різдвом. Бо ніхто з людей, навіть з найбільших святих, не може і не зможе виконати такого служіння, яке було доручене Діві Марії та Іоану Хрестителю – ніхто інший не може стати Богоматір’ю чи Предтечею.

Відтак, особливо вшановуючи нині Різдво Пречистої Діви, ми в такий спосіб підкреслюємо наше визнання того, що Вона – істинна Богородиця, Яка безмужно і непорочно народила Сина Божого, залишившись і після Різдва Приснодівою. Прославляючи Її власне Різдво ми визнаємо, що і Той, чиє Різдво від неї сталося, є істинний Син Божий і Син Людський, істинний Месія-Христос, обіцяний Господом і проповіданий пророками. Ми визнаємо, що Ісус, Син Діви, виконав обітницю Отця, дану ще Адаму та Єві при вигнанні з Раю – Він стер голову змія, зруйнував владу смерті, переміг гріх і дарував життя вічне.

Дорогі брати і сестри!

Ще раз сердечно вітаючи всіх вас зі святом Різдва Богородиці бажаю черпати в ньому натхнення терпеливо переносити навіть несприятливі зовнішні обставини, маючи приклад Богоотців Іоакима і Анни як заклик ніколи не полишати надії на милість Божу.Бажаю всім нам брати за приклад і Саму Пречисту Діву, яка все своє життя присвятила Богові  і виконанню волі Його, хоча і довелося Їй зазнати невимовних страждань і особливих душевних мук в час хресної смерті Спасителя.

І нехай Її могутні молитви, Її материнська турбота про всіх, хто потребує милості та захисту, нехай Її непоборимий благодатний Покров будуть з нами навіки.

Амінь.