Що робить людину людиною, здіймаючи її до зірок? Що наповнює її щоденні турботи особливим сенсом? Дух і культура –невидимі, як повітря, і такі ж життєдайні субстанції. А в їх основі – Слово. Слово мовлене і писане. Інструментарій мислення, відчуття та діяння, палітра для зображення. І поки живе Слово, доти жива і Людина – духовна, гармонійна, космічно багата навіть у бідності. Бережімо рідне Слово – чисте джерело, дорогий скарб із прадавніх часів, а водночас – духовний ключ і перепустка у майбутнє!
