Бажання утвердити свій високий соціальний статус є основним мотивом незаконного полювання на ведмедя — WWF-Україна

2 тижні ago admin 0

За оцінкою науковців, взимку 2020 року в Україні, у дикій природі могло народитися близько півсотні ведмежат. В ході таємного розслідування, яке провели експерти WWF, було виявлено, що приблизно таку ж кількість (40-50 ведмедів) щороку можуть вбивати в Українських Карпатах. Експерти вважають, що незаконне полювання або браконьєрство є головною причиною стабільно низької чисельності ведмедя в Україні. Ось чому з 2003 року, коли цей вид включили до Червоної книги України і надали йому охоронний статус, його чисельність суттєво не збільшується.

Іноді ведмедів вбивають господарі через напади на їх худобу чи пасіки. Але такі “конфлікти” між людиною і хижаком можна вирішити за допомогою інструментів співжиття  — пастуших собак або встановлюючи на господарствах електричні огорожі. Цю практику WWF-Україна успішно поширює у Карпатах протягом останніх 5 років. Але основною причиною вбивства ведмедя, за даними таємного дослідження WWF-Україна — є незаконне полювання або браконьєрство заради утвердження свого соціального статусу.

“Як правило — це організоване полювання або “сафарі”, яке може коштувати в Україні 5-10 тисяч євро. Тобто сьогодні на ведмедя полюють багаті та впливові”, — Богдан Вихор, керівник напрямку “Рідкісні види” WWF-Україна. — “Щоб краще зрозуміти, що спонукає людей вбивати зникаючу тварину, ми провели таємне дослідження мотивів браконьєрства і виявили, що це — бажання утвердити свій високий соціальний статус та можливості, які цей статус надає. А саме — уникнути покарання за порушення закону”.

Іноді на рідкісних хижаків у Карпатах чи на Поліссі можуть полювати місцеві жителі через шкуру і м’ясо, жир та жовч. Останні використовуються у нетрадиційній медицині. З шкур та черепів роблять опудала для інтер’єрів, в тому числі для колиб та ресторанів у горах. Поширеним промислом також є викрадення ведмежат з дикої природи для продажу у приватні звіринці. Усе це — товари та послуги чорного ринку, які коштують інколи тисячі євро. І саме це іноді спонукає людей до порушення закону. Але це вже другорядна причина.

Не зупиняють браконьєрів ні Закон України, ні осуд громадськості. Як правило, порушники володіють сучасним та високотехнологічним екіпіруванням (ліхтарі з дальнім світлом, тепловізори, нічні приціли, зброя з поглиначами звуку, так звані глушники) та потужними позашляховиками для того, щоб пересуватися важкодоступними місцями і мати можливість втекти у випадку, коли їх виявляють. Але, навіть, коли порушників вдається затримати, то з декількох тисяч складених за рік протоколів лише десятки обліковують як кримінальне правопорушення, і лише одиниці доходять до суду. Безкарність породжує нові злочини.

Згідно з даними, які  WWF-Україна отримав в ході всеукраїнського дослідження громадської думки, проведеного соціологічною агенцією Info Sapiens, 83% українців негативно ставляться до полювання на ведмедя і рись, і вважають, що держава має забезпечити виконання Закону України щодо їх захисту. 82% негативно відносяться до можливої перспективи, що ці види можуть зникнути, а 90% вважають за необхідне створювати території природно-заповідного фонду для їх захисту. Це дає рідкісним ведмедю і рисі шанс вижити в Україні, але за умови, що це бажання громадськості розділяють державні інституції.

“Необхідно законодавчо посилити охорону ведмедя і рисі. Експерти WWF-Україна провели аналіз управління цими видами в нацпарках, заповідниках, лісгоспах та мисливських господарствах різної форми власності. Отримані результати стали основою оновленого національного Плану дій щодо збереження ведмедя бурого, а також написанного з нуля національного Плану дій щодо збереження рисі євразійської. Ці Плани включають аналітику про поточний стан популяцій цих тварин в Україні, про фактори впливу на їх стан та інформацію про заходи для їх збереження”, — Богдан Вихор, керівник напрямку “Рідкісні види” WWF-Україна. — “WWF-Україна виступив із пропозицією посилити відповідальність за використання тепловізійних пристроїв та зброї з глушниками, які часто використовують браконьєри, особливо під час забороненого законом нічного полювання. Неминучість уникнення покарання — основний аргумент, який може стримати потенційного браконьєра. Саме тому наша організація розпочала активну роботу у цьому напрямку”.

Михайло Кос працює в Осмолодському лісовому господарстві з 1992 року — лісником, єгерем, мисливствознавцем. За цей час він часто зустрічав диких тварин, бачив, навіть, рідкісних ведмедя і рись. Проте помітив, що в останні роки ведмедів стало значно менше. Однією причиною такого зменшення тварин він називає — фактор турбування (це збирачі ягід і грибів, туристи). Іншою причиною, на його думку, є — браконьєрство. Михайла Коса непокоїть зменшення чисельності диких тварин, особливо ведмедів, адже він розуміє, що вони є запорукою здорового лісу. Вже деякий час він вивчає карпатського ведмедя за допомогою фотопасток і вважає це найкращим полюванням, а фото — трофеєм. Детальніше про Михайла Коса та його вклад у наукову роботу по збереженню ведмедя у Карпатах можна можна дізнатися з відеоролика, знятого в межах проєкту “Співжиття заради збереження”.

“Лише комплексний та міжінституційний підхід дозволить нам досягти тривалих природоохоронних ефектів. Мисливствознавець Михайло Кос своїм прикладом показує нам, що сталі здобутки в охороні природи можливі лишень тоді, коли до справи збереження рідкісних видів залучатимуться не тільки природоохоронці, але й представники інших секторів — лісознавці, мисливці чи єгері. Фотополювання, яким він займається — є важливою складовою вивчення та збереження природи. А отримані унікальні фото з моментів життя рідкісних та диких тварин можуть бути для мисливця не гіршим трофеєм аніж шкура, роги чи голови вбитих звірів”, — Роман Черепанин, координатор проєкту “Співжиття заради збереження” WWF-Україна. — “Відеоісторія Михайла Коса, створена для того, щоб більше людей дізналося про важливість вивчення та збереження рідкісних великих хижаків, зокрема ведмедя. Це історія про спільний простір, у якому вистачає місця, як для людини, так і для дикої природи”.

 [1] Дослідження проводилося протягом 2009-2019 років і ця цифра відображає максимальну відому кількість випадків браконьєрства та вбивства через конфлікти за рік. Ці дані включають також кількість ведмежат, викрадених з природнього середовища з метою їх подальшого продажу у приватні звіринці.

За оцінкою науковців, взимку 2020 року в Україні, у дикій природі могло народитися близько півсотні ведмежат. В ході таємного розслідування, яке провели експерти WWF, було виявлено, […]