Прапор над Карпатами

4 тижні ago admin 0

В День Незалежності України лісівники долають свої вершини.

Оскільки колектив закарпатських лісівників нараховує майже три тисячі працівників, то часто вони дружніми колективами йдуть на вершини нога-в-ногу. Так, уже традиційно одні працівники державних лісогосподарських підприємств Закарпаття здійснюють сходження на найвищу точку нашої Батьківщини – Говерлу у День Незалежності України, інші підіймаються на Петрос, Піп Іван Чорногірський, а хтось, як свалявські лісівники, йде всім колективом на найвищу гору масиву Боржава – гору Стій, яка розташована у районі. Цього року працівники Ясінянського, Великобичківського та Рахівського лісових господарств зібралися на Петросі, Говерлі, Бребенескулі, Ребрах, полонині Апецькій, працівники Брустурянського – на вершині Горган і Тавпіширки, а Мокрянські на полонині Красній. Низинні лісгоспи теж не відстали у підтримці командного духу людей у зеленому мундирі й зробили похід гуртом на Стій (Свалявське лісове господарство), Руна (Перечинське лісове господарство) та гору Пікуй (Воловецьке лісове господарство).

– Підкорення вершин – це справа справжніх професіоналів. У кожного із нас є свої непідкорені цілі як у професійному плані, так і в особистому житті. Якщо говорити про Говерлу, то кожен із учасників походу підкорив свою власну вершину, довівши, насамперед собі, що все у житті є можливим, що не потрібно зупинятися і важливо увесь час рухатись уперед, не оглядаючись у минуле. Ця подорож показала нам усім, що за межами кабінетів командний дух зростає. Стираються межі між керівниками та підлеглими. Опинившись на схилі гори, ти розумієш, якою важливою є підтримка колеги, що разом безпечніше і, врешті-решт, ефективніше рухатись далі! Приходить усвідомлення того, що разом нам не страшні ніякі труднощі і перешкоди, що разом ми досягнемо успіху, – розповідає Валерій Федурця, голова профспілки працівників лісового господарства Закарпаття.

Лісівники – народ працьовитий, але і відпочивати вміють. Вони в горах знають кожен камінчик, кожну деревинку, кожну стежечку і її прохідність. Гори не пробачають помилок і гори бачать помисли людей. Хорошу людину вони нагодують, сховають від зливи та грози. Ліс і гори прогодують кожного, треба лише вміти скористатися їхніми дарами. До речі, лісівники мають багато мисливських та лісівничих будиночків у горах. Тільки в межах Закарпатського лісфонду їх нараховується понад 100, а місць для відпочинку, тобто бесідок, майже 200, і це все збудовано для людей. Так кожен подорожуючий може скористатися одним із них. У готелях гамірно, немає того спокою і благодаті, що в горах.

– Під час підкорення однієї з вершин, ми бачили лісові розсадники та як гинуть ліси – всихання смерекових лісів. Бачите світлі смереки серед лісу? Це – «сухарі». Сотні дерев сохнуть, а причини не може визначити ніхто, – розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Василь Теличук. – Всихання стається через зміни клімату. Але це одна з причин, яка підкосила ліси по всій частині європейських Карпат. Поки одна смерека із всохлої площі не впала, стоїть. Як тільки падає одна, відбувається ефект доміно. Гул чути здалеку. Та й лісоповалів від вітру, снігу теж багато. Стоять гори – величні, дивовижні.

Зійти на вершину має кожен. Тільки варто визначитися, яку цього року хочеш підкорити вершину. Кажуть, у горах відпускаються гріхи, а людина забуває про всі негаразди і очищується. Та хіба будеш думати про щось інше, ніж як про гори, коли втома долає все дужче, а кожен крок стає важчим. Приїжджайте в Закарпаття, гостям тут усі раді.

Юлія ДАВИДОВА,

Газета “Природа і суспільство”

В День Незалежності України лісівники долають свої вершини. Оскільки колектив закарпатських лісівників нараховує майже три тисячі працівників, то часто вони дружніми колективами йдуть на вершини нога-в-ногу. […]