Navchas

Чи має право жінка працювати за сумісництвом, якщо за основним місцем роботи вона перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років?

За бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть  працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (частина восьма          ст. 179 КЗпП України).

Статтею 56 Кодексу визначено, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину – інваліда, в тому числі таку, що  знаходиться під її опікуванням, або  здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

При цьому чинним законодавством не встановлено, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня:  на підприємстві, з яким вона перебуває  у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка чи інша зазначена особа має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.

Якщо жінка приступає до роботи на іншому підприємстві, то відповідний трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.

Слід зазначити, що робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюються постановою  КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом  працівників державних підприємств, установ і організацій» та  Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим спільним наказом  Мінпраці України, Мін’юсту України та Мінфіну України від 28.06.1993 №43.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати  4 год на день і повного  робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість за сумісництвом  протягом місяця  не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Для роботи за сумісництвом  згода адміністрації за місцем основної роботи не потрібна.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом із профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаються на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок (п. 1 постанови №245).

За матеріалами Хустської ОДПІ