Патронат над дитиною – шанс для дитини та її сім’ї

6 років ago admin 0

Патронатне виховання є формою влаштування дитини на виховання в сім’ю патронатного вихователя, з обов’язковим розмежуванням прав і обов’язків щодо захисту законних інтересів цієї дитини між батьками, уповноваженою службою та патронатним вихователем.

Патронатна форма виховання дітей регулюється гл.20 Сімейного кодексу України. Патронат – альтернативна форма влаштування дитини, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, в сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) з метою сімейного виховання. Якщо проаналізувати мету, підстави застосування закріплених у СК України форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, їх сутність, то можна дійти висновку, що кожна з них, хоча і спрямована на поліпшення долі дітей, але має свої особливості.

Патронат над дітьми відрізняється від опіки та піклування:

  • патронатний вихователь отримує, на відміну від опікуна (піклувальника), плату за виконання своїх зобов’язань;
  • між дитиною і патронатним вихователем складаються менш тісні зв’язки, ніж між дитиною і піклувальником чи опікуном;
  • опікун – законний представник дитини у всіх правовідносинах, а патронатний вихователь – лише у сфері процесуальних відносин.

Специфіка патронату в сімейному праві як правового інституту виявляється в тому, що таке передання здійснюється за договором про патронат, а не на підставі адміністративно-правового акту – рішення органу опіки та піклування. Цей договір укладається між органом опіки та піклування та особою, яка дала згоду взяти дитину на виховання (патронатним вихователем).

Існують певні вимоги до особи, яка має намір стати патронатним вихователем. До них належать:

– громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі;

– мають позитивний досвід виховання дітей;

– мають житло (власне, орендоване чи на правах користування);

– не мають судимості;

– стан здоров’я яких  дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;

– одна (один) із яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю;

– зібрали та надали відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;

– пройшли навчання та отримали довідку та рекомендації за результатами навчання за тренінговою Програмою підготовки сімей-кандидатів у патронатні вихователі.

Патронат поділяється на: короткостроковий (до 3 місяців), довгостроковий ( до 6 місяців). Він може бути застосований не лише у випадках, коли дитина з певних причин залишилася без піклування батьків (якщо останні загинули, перебувають в лікарні тощо), а й коли вона опинилася в соціально небезпечному оточенні. Зокрема, найпоширенішими ситуаціями, коли виникає потреба в патронатній сім’ї, є внутрішньосімейні конфлікти, тимчасова асоціальна поведінка батьків тощо.

Під час перебування дитини в патронатній сім’ї проводиться робота з реабілітації її біологічної родини, щоб повернути дитину в належне сімейне середовище. Така форма виховання дає змогу не влаштовувати дитину до інтернатного закладу, а відразу ж передати на виховання патронатному вихователю до вирішення питання подальшого її влаштування.

Якщо ви сім’я, якій небайдужа доля дітей, які залишилися без батьківського піклування, доля дітей, чиї сім’ї опинилися в складних життєвих обставинах – зверніться до Ужгородського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: пл.Ш.Петефі, 24 б,каб.28-29, або зв’яжіться за телефоном 61-64-72.