Navchas

З березня набув чинності закон, покликаний удосконалити корпоративне управління юридичних осіб, в яких держава є засновником або учасником.

Затверджені зміни покращать управління державними компаніями – належно розмежують роль власника, регулятора та керівника. Нововведення врегулюють хоч і не всі, але більшість проблемних питань цього напряму. Адже відтепер законодавство України відповідатиме Керівним принципам корпоративного управління ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). 

Принципи ОЕСР – орієнтир, що допомагає державним органам вдосконалювати процеси управління підприємствами, оцінювати ефективність власних дій, впроваджувати належні реформи в цьому секторі. Як наслідок – підвищення прозорості та результативності роботи державних підприємств (ДП) та господарських товариств (ГТ), зростання конкурентоспроможності, зниження рівня корупції тощо. Це сприятиме залученню інвестицій до українських держпідприємств та доступу до ринку міжнародного капіталу.

По-друге, буде узгоджене і врегульоване наше внутрішнє нормативне поле. Закон, ухвалений в лютому цього року, вносить зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, до Законів України “Про управління об’єктами державної власності”, “Про акціонерні товариства”, “Про санкції” та інші.  

Ініціатива щодо змін в цьому напрямку з’явилася ще влітку 2021 року, але тоді парламент встиг розглянути законопроєкт лише в першому читанні. Тривалий час у держави були інші пріоритети, тож цей документ не був на порядку денному. І от, нарешті, процес його ухвалення завершився і Фонд державного майна України, якого безпосередньо стосується цей нормативний акт, розпочне впроваджувати зміни й у своїй роботі.   

Дія закону розповсюджується на всі державні підприємства та господарські товариства. Водночас більшість його норм зосереджена на об’єктах, які повністю належать державі, та ГТ, у статутному капіталі яких більше ніж 50% – державна частка.  

Цей закон, серед іншого, уточнює та розширює повноваження членів наглядових рад щодо ухвалення ключових операційних рішень в управлінні підприємствами. На наглядові ради покладається затвердження планових документів (фінансових, стратегічних, інвестиційних), надання пропозицій щодо визначення розміру частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів тощо. Повноваження наглядових рад розповсюджуються і на право призначати та звільняти гендиректорів, а також встановлювати їхню винагороду. 

В законі описані ключові моменти щодо строку повноважень, аналізу роботи наглядових рад і переліку підстав для їх звільнення. Наприклад, порядок оцінки ради встановлює Кабінет міністрів України. Він визначає критерії обов’язковості залучення незалежного консультанта та порядок його відбору, елементи оцінювання, порядок та перелік підстав для прийняття певного рішення за результатами перевірки. 

І це лише окремі приклади, як зміниться робота ДП та ГТ. Загалом можна констатувати, що наглядові ради отримають і більший простір для дій, і більше відповідальності. Конкретні процеси для реалізації змін ще будуть описані в додаткових підзаконних актах, розроблених урядом згодом.

Фонд держмайна має повноваження, права та обов’язки щодо проведення загальних зборів та формування органів управління товариств. Він відповідає за надання згоди на вчинення значних правочинів, приведення статутів та внутрішніх документів підприємств у відповідність з вимогами законодавства тощо.

ФДМУ виконує цілу низку зобов’язань в напрямку фінансового контролю та управління ДП та ГТ. Це збір та опрацювання їхньої фінзвітності, моніторинг нарахування та сплати дивідендів акціонерними товариствами, контроль щодо своєчасної виплати заробітної плати. Також Фонд оцінює фіскальні ризики та загалом ефективність роботи підприємств тощо. 

Фонд має забезпечувати повну операційну незалежність та невтручання в діяльність виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання. Тож поточні законодавчі зміни спрямовані на розширення функцій наглядових рад.

Джерело @

Ліга:Закон