Удар по банківській таємниці: боржникам блокуватимуть доступ до депозитів

12 місяців ago admin 0


У парламенті зареєстровано законопроєкт, який зобов’яже всі банки підключитися до системи автоматизованого арешту коштів. Також вони повинні будуть сповіщати державних та приватних виконавців про гроші на депозитному рахунку боржника і не продовжувати депозитні договори.

Сьогодні менше десяти банків підключені до автоматизованої системи виконання проваджень та взаємодіють з виконавцями. Це ускладнює стягнення коштів у рахунок погашення боргів. Тому в уряді вирішили удосконалити систему, аби мотивувати боржників починати сплачувати борги.

Як розповіла юристка практики вирішення спорів юридичної компанії Arzinger Ірина Гутнік, навіть за наявності коштів на рахунку автоматично списати їх для виконання рішення у межах виконавчого провадження не можливо. Тим часом, новий урядовий законопроєкт № 9363 націлений удосконалити цей процес.

Що пропонує законопроєкт №9363

Автори ініціативи пропонують автоматизувати взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. При цьому, підключення банків, інших фінустанов до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів) буде обов’язковим.

“Після прийняття закону банківські установи на вимогу виконавця (державного чи приватного) повинні не продовжувати з боржником депозитні договори та сповіщати виконавців про суму депозиту, а після закінчення договору депозиту — накладати арешт на кошти у рахунок погашення боргу“, — каже Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери”.

Таке нововведення порушує банківську таємницю, вважає Ігор Лавриненко, радник, адвокат юридичної фірми TOTUM.

“Свого роду існуюча система “банківської таємниці” буде істотно звужена у цій ситуації, оскільки банк/фінансова установа просто зобов’язані будуть повідомляти виконавців про наявні відкриті рахунки, і, відповідно, наявність порушення указаного обов’язку може слугувати доволі невигідними для банку наслідками зі сторони того ж НБУ“, — зазначив він.

Ініціатива недосконала: що варто змінити

На думку Ірини Гутнік, законодавцю варто було більше поміркувати над законодавчою технікою та:

  • проаналізувати, чи немає потреби одночасно внести зміни й до Цивільного кодексу України щодо режиму депозиту, порядку стягнення як самого вкладу, так і процентів;
  • у самому законопроекті незрозумілі й водночас нелогічні норми щодо заборони продовжувати депозитний договір.

“За умов, що перебування коштів на депозиті не перешкоджає їх стягненню, то й продовження чи ні такого договору значення не має. В такому випадку має застосовуватись загальний порядок стягнення коштів (виявлення-арешт-списання)”, — наголосила фахівчиня.

Джерело @

Фокус