Суд підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення на суму 139,81 млн гривень

12 місяців ago admin 0


Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 280/4556/19 про те, що податковим законодавством (абз. 2 п.120-1.2 ст.120-1 ПКУ) визначено лише один критерій пов`язаності вторинного податкового повідомлення-рішення по відношенню до первинного – це його отримання, а не факт узгодженості або чинності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом 23.04.2019 проведено камеральну перевірку позивача з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН, якою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 про застосування штрафу у розмірі 50% від суми податкових зобов`язань на підставі абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за відсутність складання та реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування сум ПДВ протягом граничного строку.

Крім того, контролюючим органом 04.06.2019 проведено камеральну перевірку позивача з питань відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування) в ЄРПН після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019.

За результатами перевірки прийняте оскаржуване у цій справі податкове повідомлення – рішення від 09.07.2019, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань,  який передбачено абзацом другим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що застування штрафу, передбаченого абзацом 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України є можливим та законодавчо обґрунтованим за умови наявності первісного податкового повідомлення-рішення, яке є чинним на момент визначення повторності факту не реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань.

У  даній справі судом встановлено, що на момент визначення такої повторності податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 № 0001624709 про застосування штрафу перебувало у стані адміністративного та судового оскарження, а відтак не могло бути взято до уваги контролюючим органом як таке, що надає контролюючому органу право повторно накласти на позивача штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань.

Таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача штрафу на підставі абзацу 2 пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Крім того, суди також врахували наявність рішень судів, що набрали законної сили, у справах № 640/15445/19 та № 280/3012/19.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної/ та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірах, що передбачені пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (абзац другий пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України).

Верховний Суд зауважив, що для кваліфікації дій (бездіяльності) платника податків як підстави для застосування фінансово-правової відповідальності за вказаною статтею не потрібне настання ні будь-яких негативних наслідків, ні факту узгодження попередньо винесеного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій згідно з абзацом першим пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, а достатньо лише доведення самого факту правопорушення, яке виявляється у протиправному діянні (бездіяльності), тобто невчиненні дій щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі абзацу першого пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Таким чином, критеріями з якими абзац другий пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України фактично пов`язує застосування штрафу є отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, застосовано на підставі абзацу першого пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України та не здійснення реєстрації протягом 10 днів (після отримання податкового повідомлення-рішення) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що відповідальність визначена абзацом другим пункт 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України не передбачає як необхідності узгодження первинного податкового повідомлення-рішення чи його чинності так і такої кваліфікуючої ознаки податкового правопорушення як повторність вчинення відповідного діяння, а отже покликання судів у своїх рішеннях на її наявність є помилковими.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 280/4556/19 касаційну скаргу податкового органу задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 139,81 млн грн.

Пресслужба Державної податкової служби України