Робоча інвестиційна модель: на яких умовах бізнес готовий вкладати в агросектор

9 місяців ago admin 0


Агропродовольчий сектор України, попри війну, залишається інвестиційно привабливим через наявні природно—кліматичні умови, накопичену експертизу та кваліфіковані кадри, відносно низьку вартість основних факторів виробництва (землі та робочої сили), розвинену логістику, орієнтацію на експорт, високий попит на продукцію на міжнародних ринках та близькість до європейського ринку.

Згідно з даними FAO, загальна вартість основного капіталу в українському агросекторі, включно з секторами переробки, оцінюється на рівні $29 млрд.

«Якщо говорити про українську офіційну статистику, то за останні 10 років обсяг інвестицій зріс майже в п’ять разів — з 11,6 млрд грн у 2010 році до 49,1 млрд грн у 2021-му. Водночас у доларах США інвестиції у різні періоди становили приблизно $1-2 млрд/рік», — зазначає в коментарі AgroPortal.ua керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні Ярослав Серпутько.

За його словами, на обсяг інвестицій впливали різні чинники: макроекономічні показники в країні, рентабельність виробництва, політичні ризики, очікування щодо відкриття ринку землі, пандемія тощо.

За видами діяльності у 2021 році левову частку (майже 80%) інвестиційних ресурсів було спрямовано на вирощування однорічних та багаторічних культур, тобто на ті види діяльності, які є найбільш прибутковими, та де найшвидше обертаються кошти. Проте тільки 14% ресурсів було інвестовано в галузь тваринництва.

Надзвичайний з погляду прибутковості 2021 рік на тлі відкладеного через пандемію попиту у 2020 році обіцяв нові інвестиційні рекорди у 2022 році. Проте повномасштабне вторгнення росії в Україну кардинально змінило пріоритети бізнесу.

У «Делойт» виокремлюють низку викликів, з якими зіткнулися агрокомпанії: окупація територій, мінування полів, фізичне руйнування активів, небачені до цього проблеми з логістикою, величезна різниця між внутрішніми та міжнародними цінами на зерно, диспаритет офіційного та ринкового курсу валют, мобілізація персоналу, рекордні ціни на енергоносії та інші.

Ярослав Серпутько, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні.

Проте вже за кілька місяців після адаптації бізнес-процесів до нових реалій компанії та їхні власники знову повернулися до питання актуалізації інвестиційного планування. Наразі доступ до статистичних даних обмежений, проте можна припустити, що загальний обсяг інвестицій в агросектор у 2022 році корелює зі зменшенням ВВП країни.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що більшість інвестицій, які відбулися в нашій країні або ж зараз у планах, — це інвестиції внутрішніх приватних інвесторів, які намагаються оптимізувати бізнес, реалізувати певні можливості чи уникнути загроз.

За словами гендиректора УКАБ Романа Сластьона, логістика була основним напрямом інвестицій компаній для забезпечення експорту продукції та для розширення спроможності інших українських агровиробників мати доступ до глобального споживача. Іншим напрямом для інвестицій стала переробка, де був фокус на біопаливо, біогаз і певна зацікавленість біоетанолом, зокрема придбання спиртових заводів, які ще не були розпродані після масштабного етапу приватизації підприємств «Укрспирту».

А от щодо землі, додають в УКАБ, то на сьогодні серйозних інвестицій не надходить, оскільки сільгосппідприємства та виробники не можуть купувати землю через брак фінансових ресурсів, в той час як власники землі не готові продавати її за зниженою ціною.

Багато зовнішніх інвесторів цікавляться можливістю придбати сільгосппідприємства в Україні або інший актив у сфері агро, проте більшість із них готові розглядати це після завершення війни і перемоги України.

Та все ж таки деякі іноземні компанії дають чіткий сигнал для міжнародного бізнесу, що в українську економіку варто інвестувати, не чекаючи завершення активної фази війни. Наприклад, Nestlé заявила, що сконцентрує в Україні європейське виробництво вермішелі швидкого приготування.

Загалом у BlackRock Continental Europe вказують, що Україна очікує, що до 2032 року її повоєнні потреби у фінансуванні становитимуть $350-750 млрд, значна їхня частина стосуватиметься відновлення, реконструкції та модернізації. BlackRock, як інформує Мінфін, хоче створити в Україні спеціальний фонд для залучення іноземних інвестицій.

Марк Бубек, керівник напряму корпоративних комунікацій BlackRock Continental Europe.

Компанія BlackRock не заробляє на консультаціях України, а підтримує її на безоплатній основі. Зібрані у фонді гроші BlackRock хоче спрямувати на відновлення українського сільського господарства, енергетики, виробництва, інформаційних технологій та інфраструктури.

Експерти вважають, що співпраця України з компанією може будуватися на принципах державно-приватного партнерства.

Готові підтримувати український агропродовольчий сектор і в IFC. Міжнародна фінансова корпорація від початку повномасштабного вторгнення вже інвестувала в українську економіку понад $150 млн, у планах — надати фінансову допомогу на рівні $2 млрд.

Олена Волошина, керівниця представництва IFC в Україні

Інвестиції надаватимуться у партнерстві з країнами-донорами. На сьогодні ми робимо домашнє завдання, переконуємо донорів, що приватний сектор України, який до війни генерував 70% ВВП, потребує підтримки. Ми розробляємо відповідні інструменти і готові запропонувати їх бізнесу.Інвестиції надаватимуться у партнерстві з країнами-донорами. На сьогодні ми робимо домашнє завдання, переконуємо донорів, що приватний сектор України, який до війни генерував 70% ВВП, потребує підтримки. Ми розробляємо відповідні інструменти і готові запропонувати їх бізнесу.

Водночас Роман Сластьон додає, що найбільш працююча модель на сьогодні та, за якої більшість інвестицій є внутрішніми, інколи спільно з кредитним ресурсом з-за кордону.

ТРИ ПРИКЛАДИ

Данський інвестиційний фонд запустив соціальну програму для України на загальну суму в 1 млрд данських крон, що становить приблизно $133 млн. Вже затверджено фінансування для двох пілотних проєктів у сфері сільського господарства та агропереробки. Йдеться про постраждалі компанії південного регіону — «НІБУЛОН», якому дадуть кредит на €25 млн, та «Агроф’южн» (Agrofusion) — €15 млн. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві, які відновлюватимуть зруйновані виробничі потужності, закуповуючи обладнання у данських експортерів.

Компанія «Епіцентр» озвучила, що її інвестиційні плани на 2023-2025 роки передбачають вливання в українську економіку до $1,9 млрд. Генеральний директор «Епіцентр К» Петро Михайлишин уточнює, що плани передбачають не лише розвиток ритейлу, але й виробництва, що в майбутньому стане підґрунтям для збільшення експортних надходжень. «У агрокомплексі «Епіцентр» планує інвестувати в побудову агроіндустріальних парків, реконструкцію елеваторів, будівництво нових виробничих цехів, розширення парку сільгосптехніки та посилення логістичних потужностей. Ми прагнемо поліпшити власну ефективність шляхом створення переробних підприємств та виробництва продуктів з доданою вартістю», — цитує прес-служба компанії Михайлишина.

У холдингу Kernel планують продовжувати інвестувати у свої потужності в порту Рені, який був придбаний на початку весни. Інвестиції для цього планують залучити завдяки «Ініціативі USAID зі стійкості сільського господарства». $8 млн надійдуть від USAID і понад $36 млн — від трьох партнерів із українського бізнесу. За прогнозами Kernel, спільне фінансування дасть змогу збільшити потужність транспортування зерна на 3,35 млн т/рік. Генеральний директор Kernel Євген Осіпов зазначив, що компанія також продовжила розвиток зеленої енергетики, зокрема забезпечила всі заводи безперебійним електропостачанням, а надлишок віддається у мережу. За його словами, інвестиційна програма Kernel у довоєнні роки складала понад $800 млн.

Водночас керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні Ярослав Серпутько, говорячи про інвестиційні проєкти після початку повномасштабного вторгнення, умовно ділить їх на кілька напрямів.

Проєкти, спрямовані на вирішення логістичних завдань

Через обмеження в роботі глибоководних портів Чорного моря багато гравців інвестували в альтернативні шляхи перевезення. Окрім Kernel, і компанія «НІБУЛОН» інвестувала $15,5 млн у налагодження потужностей з перевалки зернових із залізниці та автотранспорту на річковий транспорт із подальшою доставкою до румунського морського порту Констанца.

Проєкти в галузі енергоефективності та енергонезалежності

Це додаткові електрогенератори, які забезпечували безперервність виробничих процесів під час вимкнення світла, сушарки на пелетах на заміну дорогому природному газу, виробництво біометану тощо. Щодо останнього, то очікується, що у 2023 році в Україні відкриються 5 біометанових заводів. Наразі до Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ) звернулися понад 10 компаній, які розглядають будівництво 31-го біометанового заводу продуктивністю 225 млн кубометрів на рік.

Проєкти Greenfield, спрямовані на переробку сировини

Хоча маржа на переробці зазвичай не перевищує 5-7%, а період окупності проєктів становить 7-10 років, деякі гравці вірять у перспективи цього напряму. Наприклад, компанія «Ерідон» відновила будівництво заводу з глибокої переробки кукурудзи. Згідно з публічними анонсами, вже до кінця 2023 року планується вихід на ринок зі своїм продуктом‎. Потужність заводу, за словами власника, сягне приблизно 350 т кукурудзи на добу. Основними продуктами будуть L-лізин сульфату 70%, глютен, клітковина та зародок. Інший приклад стосується компанії «ТЕРРА», українського виробника крупів і пластівців. Компанія анонсувала будівництво заводу на заході України. Планує переробляти на нових потужностях 300 тис. т сировини на рік. Окрім звичного асортименту — крупів, борошна, пластівців, каш і супів швидкого приготування, компанія збирається запустити гречану лінію та лінію з переробки кукурудзи. Будівництво нового заводу коштуватиме приблизно $20 млн.

Приватизація наявних державних підприємств

Згідно з даними Фонду державного майна України, з початку відновлення малої приватизації у вересні 2022 року вдалося залучити понад 1,24 млрд грн приватних інвестицій в аграрні активи, що становить більш ніж 40% від усіх інвестицій, залучених на приватизаційних аукціонах. Найбільшим попитом користувалися спиртзаводи. Саме вони склали 5 найдорожчих аграрних активів. У планах Фонду державного майна на 2023 рік — пошук приватних інвесторів для понад 28 спиртзаводів, які здатні випускати харчовий і технічний спирт, а також біоетанол.

Ярослав Серпутько, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні

Окрім інвестицій в українські підприємства, власники великого агробізнесу розглядають варіанти купівлі або створення підприємств за кордоном, а також розвитку наявних активів у інших країнах задля забезпечення географічної диверсифікації бізнесу. Наприклад, провідний агрохолдинг МХП у своєму річному звіті за 2022 рік серед причин зростання капітальних інвестицій на 12% називає додаткові інвестиції у розширення та модернізацію власних виробничих активів на Балканському півострові (компанія Perutnina Ptuj).

І хоча учасники ринку сходяться у думці, що говорити про інвестиційну привабливість сільського господарства країни нині складно, агросектор демонструє, що він є доволі стійкою галуззю економіки України навіть під час війни.

Джерело @

AgroPortal