Navchas

Не дають собі сумувати педагоги Закарпатського центру туризму. Мандрувати корисно як для фізичного, так і для психічного здоров’я людини. Саме з такою думкою і вирушили в дорогу Ростислав Глеба та Олена Осипенко – методисти за туристсько-спортивним напрямком разом з керівниками гуртків Ольгою Дорчинець, Юліанною Малик, Олександром Самсоновим та Ольгою Кононенко.

Маршрут походу: с. Сімер – Сімерський соколець – Скелі Соколець – Анталовецька Поляна – с. Кам’яниця. Загальна протяжність маршруту сягала майже 20 км з набором висоти близько 800 м. Цікавою локацією виявилися скелі Сімерський соколець та неймовірний краєвид на Турянську та Ужанську долини, який звідти відкривається. Варто відзначити, що відстань від околиць с. Сімер до Сімерського сокольця є невеликою, близько 2 км. Після відвідин Сімерського сокольця група продовжила підйом, попередньо одягнувши бахіли, адже висота снігу сягала близько 5 см. Це було слушне рішення, бо  чим вище піднімалася група, тим більший був рівень снігу, який сягав подекуди 15 см.

Варто відзначити, що під час підйому до Скель Соколець на шляху групи траплялося багато повалених дерев, котрі дещо ускладнювали рух. Відпочивши та перекусивши на проміжному етапі, вирушили хребтом Синаторія в бік г. Анталовецька поляна, червоним маркованим маршрутом. Набір висоти тут був вже меншим, тому учасники походу мали можливість роздивлятися велику кількість слідів тварин та намагатися їх ідентифікувати. З впевненістю можна сказати, що в околицях тамтешніх місць побували багато зайців, косуль і кабанів.

Діставшись г. Анталовецька Поляна, група ще раз підкріпилася, трохи відпочила та вирушила в напрямку с. Кам’яниця. Спуск зайняв майже дві з половиною години.

Натхненні та сповнені оптимізму учасники походу з новими планами й ідеями повернулися до подальшої роботи.

Дякуємо ЗСУ за можливість працювати та мандрувати!