Navchas

1. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року. Така реєстрація здійснена протягом звітного періоду. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 1 січня 2022 року до 31 березня 2022 року; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 31 березня 2022 року до дати, коли нерезидента було фактично зареєстровано платником ПДВ?

Для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим підпунктом «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.

До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.

Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 2081.2 статті 2081 Кодексу).

Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).

Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (у наведеному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.

Водночас інформуємо, що здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 2081 Кодексу тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 Кодексу).

2. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ в Україні, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 1 січня 2022 року, однак такий нерезидент починаючи з 1 січня 2022 року збільшив на 20% вартість своїх електронних послуг, які надавалися на території України. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи вважається така 20 % надбавка до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) ПДВ у розумінні Податкового кодексу України; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати таку 20 % надбавку до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) як 20 % ПДВ зобов’язання та сплатити такі зобов’язання в Україні; (в) чи зміняться відповіді на питання (а) та (б), якщо нерезидент вказував у рахунках, що така 20 % надбавка до послуг – це український ПДВ?

База оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом – платником ПДВ електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відс. бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість (пункт 208¹.6 статті 208¹ Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ Кодексу, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (пункт 208.5 статті 208¹ Кодексу).

Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ, але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.

3. Нерезидент сплачує ПДВ зобов’язання в Україні, використовуючи власний банківський рахунок за кордоном. З метою проведення платежу іноземним банком, такий іноземний банк вимагає реквізити для оплати, які не вказані в електронному кабінеті платника податків (нерезидента, платника ПДВ в Україні), зокрема: SWIFT, адресу та назву банка. Також такому іноземному банку необхідно, щоб вказана інформація була надана в офіційному вигляді (наприклад, як довідка від банка, що буде отримувати платіж; захищений PDF файл; рахунок на оплату (умовний рахунок з «0» зобов’язаннями) тощо).У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи можливо, якщо так, то яким чином, отримати деталі/ реквізити для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді; (б) чи можливо в електронному кабінеті платника додатково передбачити SWIFT, адресу та назву банка в реквізитах для оплати ПДВ зобов’язань; (в) чи можливо доповнити електронний кабінет платника додатковим функціоналом для генерування/ отримання деталей/ реквізитів для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді?

Державна казначейська служба відкрила в АТ «Укрексімбанк» окремий рахунок для зарахування надходжень сум ПДВ, сплачених особами-нерезидентами.

Інформація про реквізити валютного рахунку доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.

Разом з цим, податковим органом 15 та 25 серпня 2022 року через спеціальне портальне рішення до Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ направлялась інформація про реквізити валютного рахунку та переліку банків партнерів АТ «Укрексімбанк», через які можна проводити сплату податку.

4. Нерезидент вирішив отримувати послуги з супроводу/підготовки ПДВ звітності в третьої особи – постачальника послуг, або змінити постачальника послуг. Водночас, електронний кабінет платника податків зареєстровано на електронну адресу нерезидента – платника ПДВ/ попереднього постачальника послуг. У зв’язку з цим виникають запитання: (а) яким чином можна змінити адресу електронної пошти, на яку зареєстрований електронний кабінет платника податків; (б) чи необхідно нерезиденту здійснювати перереєстрацію платника ПДВ (за умови, що не відбувається зміна відомостей, наданих під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні)?

У заяві про реєстрацію (перереєстрацію, внесення змін до облікових відомостей) особи-нерезидента як платника ПДВ зазначається інформація, зокрема, про адресу електронної пошти представника особи-нерезидента, якому делеговано повноваження комунікації із податковими органами України з будь-яких питань, що стосуються виконання нерезидентом обов’язків платника ПДВ в Україні.

Тому за необхідності зміни облікових відомостей особи-нерезидента, зокрема адреси електронної пошти, необхідно подати заяву з позначкою «Перереєстрація платником податку (внесення змін до облікових відомостей)».

5. Чи вірно ми розуміємо, що оскільки Податковим кодексом України не передбачено вимоги щодо легалізації (проставлення апостилю) документів, що (а) надаються/завантажуються в електронному кабінеті платника під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні; та (б) надсилаються нерезидентом податковим органам для підтвердження відомостей, наданих під час реєстрації (включаючи сам лист-підтвердження); а також перекладу таких документів на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу, то відсутня необхідність легалізації (проставлення апостилю) таких документів чи їх перекладу на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу?

Так, вірно. Апостиль надають лише нерезиденти, які мають постійні представництва на території України.

Пресслужба Державної податкової служби України