Navchas

В неділю у закарпатському селі Чорна Тиса священник Свято-Успенського храму (УПЦ МП) не дозволив занести тіло загиблого молодого хлопця Дмитра Спасюка до церкви перед погребінням, як заведено у гуцулів. Про це повідомляє журналістка Тетяна Когутич.

– Те що це не по-божому, ані навіть не по-людськи – тут кожен скаже. Я долучаюся до розголосу цієї ситуації ще й тому, щоб більше таке не траплялося, – зазначає журналістка.

Дмитро Спасюк із Чорної Тиси – хлопець, якому від 7 жовтня 2022 року назавжди 26. У цей день молодший сержант, командир бойової машини зенітного ракетного взводу підрозділу 128 бригади, загинув. На момент повномасштабного вторгнення він був у Чехії, але повернувся в Україну і пішов до війська. Раніше був контрактником, служив у ЗСУ, був в АТО. Ховали його щойно 16 жовтня у Чорній тисі, це Рахівщина, закарпатська Гуцульщина.

Зі слів брата загиблого, сім”я не схотіла, аби Дмитра відспівував місцевий священник. Його попередили про те, що на чин похорону запросили інших отців із сусіднього Ясіня, де є парафії Української православної церкви.

“Мені перед похороном зателефонував голова, просив попередити священника, що ховатиме не він. Я подзвонив і сказав,мов, отець Віталій, так і так, на похороні у Дмитра правитимуть українські. А він мені на те: “А я що, москальський?” та й виключив телефон.”- розповідає брат загиблого Ярослав.

Далі за словами брата, отець Віталій більше не брав слухавки і ні з ким не спілкувався.

На похорон Дмитра Спасюка зійшлося дуже багато людей – було зо 5 сотень, і з Чорної Тиси, і з Ясіня, каже волонтерка, з якою я розмовляю щодо цієї ситуації. За традицією, перед тим, як погрібати тіло, у гуцулів у Чорній Тисі заведено заносити його до церкви.

“Тим більше, що це – герой, військовий, що віддав життя на війні за Україну. Але коли процесія підійшла до воріт церкви, представник церковної двадцятки вийшов, став на воротах і сказав, щоб несли в обхід. Там було дуже багато людей, були вчителі, місцева інтелігенція – вони пройшли на церковне подвір”я, але виявилося, що двері до храму закриті зсередини. Там знаходилися старші бабки, вони визирали з вікон. Тоді тіло Дмитра в труні поклали просто перед входом до храму, відспівали і потім вже так понесли на кладовище,” – розказує вона.

“Нам потім розказали, що священник сильно образився, що його не запросили хоронити Дмитра Стасюка і що начебто саме він сказав не пускати до храму. Ну а вже інші люди виконали вказівку. Те, що родина не схотіла цього отця на похороні – можна зрозуміти, бо їхнього сина і брата вбила росія.” – каже волонтерка.

Вона каже, що і Спасюки, і місцеві жителі цю ситуацію не хочуть лишити просто так – тому звернулися до мене по розголос.

“Ми публікували дописи про це у місцевій рахівській групі, але їх забанили буквально за дві години” – каже жінка.

Брат загиблого каже, що родина також не лишатиме справу.

“Ми звертатимемось в СБУ з цього приводу, треба зібрати під заявою 10 підписів – думаю, у нас їх збереться більше” – каже Ярослав.

Сьогодні за Дмитром Спасюком якраз 9 днів.

Усі, хто дочитав до цих слів – поставте свічку за упокій його душі і щиро помоліться. І подякуйте – йому за служіння, а родині за те, що виховали такого сина України. І – вибачтеся перед рідними і перед його світлою пам”яттю ті, хто має.

– Щиро бажаю, хай кожен, хто прочитає це, зробить усе можливе, аби такого на Закарпатті – і поза ним також – більше ніколи не повторилося, – підсумовує Тетяна Когутич.