Супермени ДСНС: пожежний-рятувальник Емеріх Ровжа про династію меблярів, пожежні традиції та командну роботу

8 місяців ago admin 0

Коли ти мебляр у третьому поколінні, але оті всі креслення та конструювання, лакування деревини чи конструювання майбутніх шаф-купе тобі явно не до душі – час усе змінити й обрати те, до чого кличе доля. Саме такий життєвий переворот рівно два роки тому стався у житті Емеріха Ровжі. Чоловік наразі працює пожежним-рятувальником державної 14-ї пожежно-рятувальної частини м. Хуст, а мав бути як Томас Шератон – відомим на весь світ меблярем.

За родинною традицією, у 2017 році майбутній супермен отримав освітню ступінь магістра «Меблевих технологій» у Національному лісотехнічному університеті. Але не так сталось, як гадалося…

«Ніби і хист був, і освіта відповідна та й династія теслярів зобов’язувала до цього. Але сидіти та монотонно збирати меблі, чи щось конструювати було не до душі. Зовсім інша справа – пожежний! Адреналін кипить, сирена гудить, стрес… і долі секунди на роздуми. Саме так описували свої бойові будні мої друзі, котрі працювали у пожежних частинах. І у мене в голові постійно вирувала думка – а що буде, якщо спробувати? Тож, попрацювавши деякий час головним технологом на меблевій фабриці, я прийшов до батька та повідомив, що вирішив стати вогнеборцем. Саме ця професія вабила мене ще з дитинства. І, на мій подив, тато позитивно й досить спокійно сприйняв мою витівку та зазначив, що не усім меблі робити. Тож, через деякий час я “заякорив” себе у пожежному підрозділі» – розповідає Емеріх Ровжа.

За законом долі, коли дуже довго чогось хочеш – заповітні бажання даються нам разом із силами на їхнє здійснення. Проте, якщо в одних перші чергування минають спокійно, то у нашого супермена вже на другу зміну випало «бойове хрещення». Була зима. Вночі на лінію 101 зателефонували місцеві мешканці та повідомили, що з будівлі місцевої аптеки йде дим…

«Ми виїхали за тривогою. Відкритого вогню не спостерігалось, лише клуби диму виривались назовні з будівлі. Старші колеги одразу ж зрозуміли, що до чого: почали діяти та віддавати команди. Так, Руслан Микита крикнув, аби я приніс розгалуження. І хоч я одразу ж схопився та побіг за ним, але….напевно це було недостатньо швидко. Старший колега кинув мені у спину: «О, понабирали тут по оголошенню…» та ще кучу «компліментів».

Інший би образився, а я вважаю, що пожежа – не місце для сентиментів. Це ще більше підбурило мене стати кращим у своїй професії. Згодом пожежа була ліквідована, а я поїхав у частину мокрий до шкарпеток. Таки-так, адже нікуди не дінешся від пожежних традицій: виїхав на перший бойовий виклик – колеги обіллють водою з пожежного ствола. І хоча була зима і 5 градусів морозу, воно того вартувало: емоції від посвяти переповнювали, а спогади навертають і зараз.

За ці два роки пожежі бували різні: незначні й великі, депресивні й непередбачувані, але, на щастя, не було виїздів із трагічними наслідками. Усе закінчувалось максимум втраченим майном, а от головне – люди не постраждали.

«Узагалі-то передбачити куди їдеш і одразу ж починати будувати якийсь план дій, майже неможливо. Головне про що думаю, коли їду в машині – дай Бог повернутися нам усім з пожежі. А як ще реагувати, якщо ж ти не знаєш, куди їдеш? Бува їдемо на хлів, а там ціле дворогосподарство горить. Але ми стараємося організовано працювати, командою та чути один одного, адже без підтримки колег злагодженої роботи не буде. Взагалі-то колектив у нас не молодий, а досвідчений. Люди вже з відповідним стажем роботи та добре знають своє діло, отож можуть у зрозумілій формі пояснити “що” і “як” потрібно робити. Керівництво пожежної частини також вітає усілякі ноу-хау та раціональні винаходи при гасінні пожеж. От, нещодавно вчилися гасити вогонь за допомогою пари. Дана методика є найбільш ефективною і широко застосовується при ліквідації займань у невеликих приміщеннях з найменшою витратою вогнегасячих речовин. Приміром, при використанні даної методики для ліквідації пожежі у квартирі рятувальникам знадобиться близько 50 літрів води».

Серед хобі супермен виокремлює спорт. І не випадково, адже ще з дитинства займався боксом та навіть здобув бронзу на Чемпіонаті України. Тож, жартує: якщо на пожежі будуть несхвально відгукуватись про вогнеборців, може відповісти й «ласкою». Також любить грати у волейбол та кататись на велосипеді. Їдеш, тихо музика звучить у вухах, а ти рахуєш кілометри.., відпочиваючи тілом і душею.

На питання чи не охолов бува Емеріх до такої омріяної роботи та чи не збирається на іншу менш бентежну, відповідає: «Усе найцікавіше – ще попереду, тож планую ще трохи попрацювати, років так до 50-ти, а там вже й до пенсії…»

ГУ ДСНС України у Закарпатській області

DSCF3270 копия.jpgDSCF3281 копия.jpg

DSCF3307 копия.jpgDSCF3320 копия.jpg

DSCF3358 копия.jpgDSCF3362 копия.jpg

DSCF3399 копия.jpgDSCF3333 копия.jpg