Мокрянський лісомисливгосп: нові висоти розвитку

4 роки ago admin 0
Ліси Тячівщини завжди були не тільки зеленим намистом найбільшого району в Україні, що приваблює туристів і виконує захисні функції, але й однією з провідних галузей економіки. Колективи Тячівського, Брустурянського та Мокрянського лісових господарств завжди демонстрували високі виробничі результати.
 
Однак для того, щоб лісова галузь працювала ще ефективніше, її потрібно постійно вдосконалювати. Про те, яка робота проводиться в цьому напрямі, про проблеми і перспективи розвитку лісової галузі в Мокрянському лісомисливгоспі, про необхідність удосконалення роботи лісового господарства наша розмова з новопризначеним керівником Миколою Кубинцем.
 
– Миколо Дмитровичу, з чого ви починали роботу і що плануєте зробити в першу чергу зараз, на новій посаді?
 
– У цьому лісомисливгоспі я не новачок, адже до призначення працював 12 років лісничим Брадульського лісництва, що є одним семи лісництв ДП «Мокрянське ЛМГ». Знаходиться за 23 км від головного корпусу лісгоспу й займає площу 6342 га лісового масиву. Впродовж тривалого часу лісництво є лідером з економічних та господарських показників. Підрозділ робить вагомий внесок у досягнення позитивних результатів діяльності лісомисливгоспу, адже 50% прибутку лісомисливгоспу протягом довгих років поповнило саме це лісництво.
Завдання на поточний рік ставлю для себе значні. Раніше було потрібно працювати лише над тим, щоб показники були високими в одному лісництві, а тепер по всіх сімох! Збереження, примноження лісових багатств лісомисливгоспу, їхнє раціональне використання на благо жителів краю, ремонт контор лісництв, щоб кожен працівник мав належні умови праці, будівництво лісових доріг та покращення умов працілісівників. Брадульське лісництво було передовиком не тільки за економічними показниками, а й мало і має добрі лісові дороги, якісні лісові розсадники, відремонтоване лісництво та гуртожиток для лісорубів та лісокультурниць, гідні зарплати. Всі без винятку ділянки залісені молодняком.
 
– Вочевидь, досягнути такого результату складно самому, маєте потужну команду?
 
– У лісомисливгоспі багато працівників, які знають свою роботу, і краще за них її ніхто не зробить, вони є професіоналами та спеціалістами лісової галузі. З ними я планую працювати й надалі. Крім того, у мене є сильна команда однодумців – це люди, яким можна довіряти. Тому наразі триває переговорний процес із працівниками, бо не всі готові прийняти на себе більш серйозну відповідальність.
 
– В умовах карантину дуже багато туристів почали мандрувати Україною і відкривають для себе Тячівщину. Однак часто скаржаться на лисі Карпати. Як ви це прокоментуєте?!
 
– Так, дійсно, останній рік через пандемію коронавірусу та закриті корони в Карпатах було багато туристів, хоча й раніше до нас теж доїжджали мандрівники, і це радує. Коли до нас приїжджають гості, то я особисто сам часто буваю провідником туристичними маршрутами – показую і розказую, як всихає смерека, де саме пройшли вітровали, а де росте молодняк, посаджений власноруч і який не завжди видно з коптера чи автівки. Коли відпочивальники бачать усе це на власні очі, усвідомлюють масштаби роботи – починають інакше на неї дивитися, берегти ліс. А це і є прямий обов’язок кожного лісівника – донести важливість природного багатства до кожного, а паралельно – відновлювати його, адже нашим дітям теж працювати і жити в цьому краї.
До речі, ще кілька слів з приводу підтримки розвитку туризму в регіоні: у наших найближчих планах – будівництво мисливських кордонних будиночків, які можуть служити порятунком для тих туристів, які заблукали. Ми ж напевно всі памятаємо випадок, коли туриста з Києва врятувала хатка лісівника.
 
– Чи величезна територія наразі під вашим наглядом?
– На сьогодні лісовий фонд ДП «Мокрянське ЛМГ» належать до хвойних лісів Горган – поясу Карпатських гірських лісів – і складає 40,967 тис. га, в тому числі вкриті лісом площі – 37,929 тис. гектарів. Відповідно, до виконуваних функцій, господарського призначення ліси підприємства на площі 23,885 тис. га віднесені до природоохоронних, наукових, рекреаційно-оздоровчих та захисних, а на площі 14,04 тис. га віднесені до експлуатаційних. За цими цифрами – багато роботи та відповідальності. Бо хоча ліс і є поновлюваним ресурсом, за ним потрібен постійний догляд, а до кожної території – свій, особливий підхід. Так, у нас велику частину обсягу робіт займають санітарно-оздоровчі заходи та рубки догляду, серед яких – прохідна вирубка, прочищення, освітлення та інші. Всі роботи проходять згідно з базовим лісовпорядкуванням та з дозволу установ, які координують лісомисливгосп – Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного агентства лісових ресурсів та Міністерство захисту довкілля. Однак лісу необхідно допомагати, акуратно скеровуючи зростання дерев, позбавляючи їх від шкідників, і результат не забариться, проявитися. Наголошую на тому, що територія лісового фонду лісомисливського господарства вкрита високопродуктивними ялиновими та буковими лісами з домішками ялиці білої, клена-явора, ясена звичайного, ільма, вільхи та інших цінних деревно-чагарникових порід загальним запасом деревини понад 17 млн кубометрів. Середній запас деревини на 1 га вкритих лісом земель складає біля 325 м куб., а окремі деревостани ялини мають запас понад 650 м3/га. Щорічний середній приріст – близько 4,7 м3/га. Лісистість лісфонду підприємства 91,6%. Це дозволяє заготовляти кожного року 55964 кубометрів деревини. Однак тільки з умовою подальшого заліснення. Але тільки посадити дерева мало – не менш важливим є подальший догляд, який ведеться безперервно до того моменту, поки крона молодих дерев на даній ділянці не зійдеться, після чого територія буде переведена в категорію лісової площі.
 
– Уже визначилися, скільки цього року посадите молодих деревцят і яких порід, звідки візьмете саджанці?
 
– Навесні цього року буде проведена посадка лісу на площі близько 80 га, плануємо висадити близько 400 тисяч саджанців. Крім того, маємо намір сприяти природному поновленню на площі близько 100 га – використаємо ще близько 300 тисяч саджанців. У лісових розсадниках, яких у нас поки що є 9, вирощуємо сіянці й саджанці дуба, ясеня, ялини, ялиці, модрини та ялівцю різних видів. Якщо сказати чесно, то наразі розсадники перебувають не в найкращому стані, але все можна змінити, якщо працювати з любов’ю.
 
– Ще однією вічною темою, пов’язаною з лісом, є незаконна рубка. Наскільки часто сьогодні фіксуєте факти порушення лісового законодавства?
 
– Цю проблему ми плануємо вирішити, кількість подібних фактів скоротити. Для порівняння: у 2012 році було зафіксовано 12 випадків порушення лісового законодавства, в 2020 – 6. З чим це пов’язано? Перший фактор – протягом тривалого часу у лісомисливгоспі не було директора. Другий – велика площа лісництв розташована близько до сіл, а місцеві мешканці часто йдуть у ліс заготовляти деревину. Однак уже спільно з правоохоронними органами ми посилили охорону лісових кордонів і наша робота спрямована на контроль за заготівлею та транспортуванням деревини. Кожна машина, яка їде з будь-якого з 7 лісництв Мокрянського ЛМГ, має ТТН (товарно-транспортну накладну) та бирки, які занесені в електронний облік деревини. Ці документи свідчать про легальність заготовленої деревини. Також на КПП є камери відеонагляду, встановлені вони, до речі, і в лісі, хоча поки що і не в необхідній кількості. Але над цим теж працюємо.
 
– Як використання лісового фонду впливає на економічний розвиток району?
 
– Думаю, це істотний позитивний вплив. Звичайно ж, насамперед – це робочі місця. У Тячівському районі величезна кількість людей займаються лісозаготівлею або лісопереробкою. У Тячеві є багато підприємств із виготовлення меблів із деревини. Робота кожного з підприємств – це сплата податків до державного бюджету. У підсумку, підприємством за 2020 рік було сплачено до бюджетів усіх рівнів 22975 тис. грн. А це ті гроші, які скеровують на зарплати вчителям та лікарям, пенсії, будівництво нових та ремонт старих доріг. Це дохід бюджету Тячівського району. Можливо, ці кошти не видно одразу, але якщо їх не стане, то кожен на собі відчує їхню нестачу. А зараз, коли триває децентралізація, питання поповнення місцевого бюджету стає ще гострішим.
 
– Насамкінець, Миколо Дмитровичу, як плануєте працювати за новими правилами рубок?
 
– Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою внесені зміни у низку нормативних актів, що регулюють проведення рубок в українських лісах. Нещодавно в Закарпатському обласному управлінні відбулась нарада з цього питання. З 2013 року у нас немає державного фінансування, є подвійне оподаткування, і з кожним роком працювати лісовій галузі все важче. Однак закон є закон, ми керуємося ним у своїй діяльності, і наразі плануємо переглядати статті витрат та збільшити дохідну частину за рахунок більш якісного виходу сортиментів круглих. Також розглядаємо можливість надходження від побічного користування лісу – збору дикоростучих, створення плантацій новорічних ялинок, висаджених у горщики для продажу, а також можливим тимчасовим користуванням, тобто орендою на період новорічних свят, після чого вони повертаються на підприємство. Розглядаємо також варіант впровадження бджолярства, адже природні умови дозволяють виробляти гірський екомед. Однак для запровадження цього всього треба вивчити всі аспекти утримання та догляду. Хоча бажання є, ентузіазму вистачає, тож плануємо разом із командою набирати нові висоти для Мокрянського лісомисливгоспу.
 
– Успіхів вам, Миколо Дмитровичу, сподіваюся, ще не раз чутимемо про досягнення лісомисливгоспу, який ви очолили.
 
 
Розмову вела Юлія Давидова

Ліси Тячівщини завжди були не тільки зеленим намистом найбільшого району в Україні, що приваблює туристів і виконує захисні функції, але й однією з провідних галузей економіки. […]