Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі

4 місяці ago admin 0

Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі:

На сторінці у соціальній мережі фейсбук Федір Шандор розповів про село Усть-Чорна та історію лісозаготівлі: 

“Усть-Чорна

Királymező

Географічні координати

48°19′09″ пн. ш. 23°56′20″ сх. д.

Висота над рівнем моря 530 м

Історія села розпочинається у 1775 році, коли сюди за наказом імператриці Австро-Угорської імперії, Марії-Терезії, направили 108 сімей лісорубів для освоєння лісу та будівництва. Перші німці-переселенці (майстри по деревообробці та інші спеціалісти з лісової галузі) прийшли сюди на проживання із австрійських районів Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові мешканці заготовляли та сплавляли ліс аж до Австро-Угорської імперії. Розбудовувати селище почали від моста через Чорний потік і далі в напрямку до Руської Мокрої.

Його назва була написана в 1838 році як Vallis Regia

Інші згадки: 1850 – Királymező, 1852- та 1853-Königsfeld, 1877- Királymező, 1882- Királymező, 1892-Királymező (Uscsarna), 1913-Királymező, 1925 – Užčorná, 1930- Ust’čorna, 1944- Királymező, Устчорна, 1983-Усть-Чорна.

Німці-переселенці, які приїхали освоювати землі у верхів’ї Карпат у 1815 році опинилися на розширеній частині долини. Місцевість вразила їх своєю красою і самобутністю, а поле серед гір виглядало вигідним місцем для заснування нового поселення. Тому, побачивши цю красу німці сказали: «Це поле для королів». Відтак село отримало назву Кьоніґсфельд (по-німецьки “Королівське Поле”). Спочатку було збудовано 8 хат і каплицю римо-католицької церкви, а з часом межі села розширили.

1929 рік ознаменувався побудовою вузькоколійки з Дубового до Усть-Чорної чехословацькою владою. Проіснувала дана вузькоколійка до 90-х років ХХ століття, а потім її змила повінь у 1999 році. До 2001 року повністю зруйнована

Костел св.Марії Магдалини

Греко-католицька громада почергово молиться в римо-католицькому храмі св. Марії Магдалини.

Службу проводить священик-біритуаліст о. Петер Креніцкі, а для літургії за східним обрядом виносяться образи Христа і Богородиці, намальовані художницею з Пряпіева Ангелікою Недорощик.

За ініціативою о. Петера Креніцкого на честь 2000-ліття Різдва Христового з річкового каміння спорудили ювілейну каплицю.

Упродовж року в каплиці поперемінно будуть виставлені шість образів, що зображують основні події церковного року. Намалював образи місцевий художник Василь Шимків.

Оскільки перші поселенці сповідували католицьку віру, то богослужіння велося на німецькій мові і лише за римо-католицьким обрядом. 1815 рік — зведення каплички римо-католицької церкви. 1890 рік — побудовано костел Марії-Магдалини у готичному стилі, що зберігся і по нині. По завершенню будівництва церкви у ній встановили на хорах орган. Костьол, який є архітектурною пам’яткою, функціонує і сьогодні, де проводяться паралельні богослужіння римо-католиків та греко-католиків

Кожного року усть-чорнянці святкують день літнього сонцестояння (ніч з 21 на 22 червня). Називається це дійство свято «шайбликів». Це австрійське свято, яке святкують лише на цій території (в Австрії про нього вже забули давно). Суть святкування — запалити у великій ватрі дерев’яний «шайблик» (схожий на шайбу) і вдарити ним об поміст, щоб шайблик крутився і летів у прірву.

Неподалік, на схилах хребта Красна, розташований Керничний ботанічний заказник. На південь від селища розташований іхтіологічний заказник «Усть-Чорна», – написав Федір Федорович.

Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі: На сторінці у соціальній мережі фейсбук Федір Шандор розповів про село Усть-Чорна та історію лісозаготівлі:  “Усть-Чорна […]