Всесвітній день вишиванки

4 роки ago admin 0

2020-05-21 00-06-05Україно моя вишиванко

Ти мій біль, моя мука і доля;

Я без тебе як день без світанку,

Я без тебе, як жайвір без поля!

Григорій Булах

Щорічно у третій четвер травня відзначаємо Всесвітній день вишиванки – свято, яке присвячене розквіту української культури.

 

Вишиванка – візитна картка України. Вишиванки символ єднання, солідарності і підтримки.

Українські вишиванки – це не просто національний одяг, а й вираження багатовікової культури та традицій наших предків. А носити вишиванку в наші дні – не лише данина споконвічним традиціям, але це ще красиво, зручно і модно.

Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини.

Святе покривання, яке найближче до тіла, – це, звісно, своя сорочка.

В українців є вислів: «Народитися в сорочці» – бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов’янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом. Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров’я та краси. Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров’я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. Вибір узору для сорочки визначався тим, для кого вона вишивалися. Для дівчаток і юнаків це зазвичай комбінації з ромбів, зірок, косого та прямого хрестів. Для дівчат рослинні мотиви, в основному квіти.

Для жінок і матерів – плоди і ягоди. Чоловікам геометричні візерунки, щоб додати твердості їх духу і волі.

На початок ХХ століття, коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності. Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов’ю до національного одягу. Існує інформація, що Іван Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі. Вишиванки не втрачають актуальності й сьогодні – їх все частіше носять як елемент повсякденного одягу.

Нехай вишиті українські рушники, сорочки, скатертини, ікони, картини стануть оберегами у ваших оселях!

 


    Подiбнi новини

    Чемпіонат з пішохідного туризму та Кубок серед юнаків з велосипедного туризму стартували на Закарпатті

    admin 2 роки ago
    Шостого вересня 2022 року в Центральному таборі туристського активу учнів України, що на Закарпатті,  стартував Чемпіонат України серед юнаків з пішохідного туризму та Кубок України серед юнаків з велосипедного... Читати далi

    Тиждень Івана Долгоша в навчально-виховному комплексі „Гармонія” м. Ужгорода

    admin 3 роки ago
    У липні цього року виповнилося 90 років від дня народження Івана Долгоша – відомого українського письменника, громадсько-політичного діяча, художника, публіциста, журналіста і видавця. Іван Іванович Долгош родом із Доманинець,... Читати далi

    Практичний семінар від підприємства „Хенкель Баутехнік (Україна)”

    admin 5 років ago
    Нещодавно у Мукачівському центрі професійно-технічної освіти представники підприємства „Хенкель Баутехнік (Україна)” провели практичний семінар, де розглядали питання щодо нових технологій обробки поверхні та облицювання плиткою. На семінарі розглянули питання:... Читати далi

    Дистанційне навчання – перспективна сфера розвитку освіти

    admin 3 роки ago
    У сучасній освіті України, як і в багатьох країнах світу, стрімкого розвитку набуває дистанційне навчання. Зважаючи на актуальність питання та виклики часу, фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України до... Читати далi