Navchas

Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX, який набув чинності 2 квітня, поміж іншим внесено зміни до Кодексу законів про працю. Законом вводиться поняття дистанційна (надомна) робота ( п.6-1ст.24 Кодексу) та гнучкий графік роботи (ст.60 Кодексу).

Так, за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії або/та на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без зобов”язання укладання у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановлення денної, тижневої чи на певний обліковий період норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу, як правило не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов”язків працівника потребує його присутності правилами внутрішнього трудового розпорядку роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, робота транспорту тощо) або коли такий режим не сумісний з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом одного календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота — це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технології, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюється правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норми визначені Кодексом.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівника.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені трудовим договором.

Воловецьке бюро правової допомоги

Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку …