Navchas

«Частина – повна посадка лісу, частина – доповнення існуючого. Площі необхідно заліснювати після рубок. Як називає майстер лісу Володимир Мартинів ці рубки, де недавно зрізали попередній ліс, бійнями, тому що це зранена земля – буреломом, технікою. Наше завдання – в оптимальні терміни посадити саджанці», – розповідає І. Мацепура. Звісно, до місць посадки чи то до лісосіки ще необхідно дібратися. Вона розміщена в 10 км від найближчого села. «А потім треба на неї ще видряпатися із інструментами, посадковим матеріалом під таким нахилом, що ти практично стоїш паралельно до землі. І на одному гектарі треба висадити 5 тисяч саджанців», – ось так щиро і просто говорить Ірина Олександрівна про надважку працю.

Наступного дня працівники засаджували ділянку в Верхньоводянському лісництві (квартал 10, виділ 16). «Ця ділянка має непоганий природній підріст, тому лише досаджуємо нові саджанці на пошкоджених площах – на волокові та в тих місцях, де недостатньо життєздатного підросту. Доповнюємо явором, ясенем, дубом, смерекою», – з любов’ю далі веде вона.

Посадкою керує лісничий Сергій Обриський. Основна порода – бук, яка добре природньо поновлюється. Наразі на лісосіці є молодий підріст до п`ятирічного віку – здоровий, добре вкорінений, збережений при заготівлі лісу. При заготівлі одне із важливих завдань – не лише зрубати ліс, але й зберегти підріст у кількості не менше 60% від наявного. «Так що лісоруби в лісі почуваються не лише, як називають їх у пресі, «варварами», що знищують ліс, але й вусатими нянями новому лісу, бо якщо не дотримаються вимог при рубці, то доведеться набагато більше садити», – каже Ірина Олександрівна та додає, що європейський підхід до поновлення лісу – в основному природнє поновлення, дає змогу виростити здоровіший ліс. Є регіони, де просто заборонені рукотворні поновлення. У Карпатах цього допускати не можна. І це по господарськи, дбайливо, з турботою про наступне покоління. До слова, тут всі карантинні вимоги дотримуються.

За інформацією пресслужби Закарпатської обласної ради