Navchas

Більше про генетичний аналіз і як він може допомогти у збереженні ведмедів ➡️ у колонці керівника напрямку “Рідкісні види” Богдана Вихора http://bit.ly/2MVBL4A

Богдан Вихор, WWF Україна, координатор проектів “Життя великим хижакам Європи” та “Співжиття заради збереження”

Що об’єднує пір’я, роги, шерсть, екскременти та кістки? Всі вони містять в собі біологічний матеріал, який при правильному розшифруванні науковцями, зокрема при генетичному аналізі, може надати цінну інформацію про певний вид. Генетичний аналіз дає надзвичайно точні результати, і що більше зразків біологічного матеріалу для аналізу зібрано – то краще. Тоді, можна зрозуміти ситуацію із станом популяції в цілому: наскільки вона генетично здорова, і чи не загрожує їй вимирання або спадкові хвороби та, навіть, визначити приблизну її чисельність. А якщо збирати і аналізувати генетичний матеріал впродовж кількох років, можна зрозуміти, куди вона “рухається” і як розвивається.

Генетичний аналіз в першу чергу потрібно проводити для видів, які є рідкісними або під загрозою зникнення. В Україні, це в першу чергу актуально для великих хижаків – ведмедя чи рисі. Стратегічна “Програма збереження ведмедя бурого в Україні”, затверджена Мінприроди, такі дослідження передбачає, однак вони ще не були проведені. Та й взагалі, масштабний генетичний аналіз для видів хижаків ймовірно жодного разу не проводився в Україні. Скоріш за все, це пов’язано з тим, що генетичний аналіз складна і тривала процедура. Та й знайти біологічний матеріал, зокрема ведмедя чи рисі зовсім не просто.

Ведмедів в Україні дуже мало – за даними Червоної книги (2009) їхня чисельність не перевищує 300 особин і живуть вони по всій території Українських Карпат, а це понад 20 тис. км2. Щоб знайти один зразок біологічного матеріалу ведмедя, екскременти  чи шерсть, часом потрібно кілька тижнів. З риссю ситуація ще складніше – вона живе у найвіддаленіших місцях та веде потаємний спосіб життя, свій послід вона закопує, і на відміну від ведмедя, не треться об дерева, а тому не залишає шерсті.

Складність полягає і в тому, що приблизно 25% зібраних зразків біологічного матеріалу – браковані. Вони не містить достатньої кількості ДНК для аналізу або є непридатним для використання через неправильний збір або виявляються зразками інших видів. Щоб скласти повну картину стану популяції ведмедів в Україні потрібно щонайменше 100 якісних зразків біологічного матеріалу ведмедя.

Що стосується безпосередньо генетичного аналізу біологічного матеріалу тварин, то це дорога процедура і поки нам не відомо жодної лабораторії, як б його проводила на регулярній основі в Україні. Попри складність генетичного аналізу, його проведення критично важливе, якщо ми хочемо бути певні, що бурі ведмеді і далі існуватимуть в Україні. WWF Україна при підтримці WWF Польща готовий провести повномасштабний дослідження, а його результатами поділитися з усіма, хто працює над збереженням бурого ведмедя в Україні – Мінекології, науковцями, природоохоронцями та іншими зацікавленим сторонами. Щоб розпочати цей процес потрібна лише підтримка і дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на збір біологічного матеріалу ведмедя бурого, на який ми вже подали запит.