Проблеми моніторингу довкілля обговорили у Парламентському Комітеті з питань екологічної політики та природокористування

2 тижні ago admin 0

Днями відбулася робоча зустріч у підкомітеті з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, яка була присвячена питанням ефективності функціонування державної системи моніторингу довкілля.

Зустріч ініціював народний депутат України, Голова підкомітету Верховної Ради України з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Павло Якименко.

На зустріч були запрошені представники суб’єктів державної системи моніторингу довкілля – Міністерства енергетики та захисту довкілля, Міністерства розвитку громад і територій, Державного агентства водних ресурсів, Державного агентства лісових ресурсів, Державного агентства з управління зоною відчуження, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної служби геології та надр, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної екологічної інспекції.

Представники суб’єктів державної системи моніторингу довкілля доповіли про поточний стан, проблеми і перспективи діяльності з моніторингу в різних відомствах. Коло проблем, які практично є загальними для усіх суб’єктів моніторингу – це недосконала нормативно-правова база моніторингу, застріле матеріально-технічне обладнання, недостатнє фінансування робіт з моніторингу.

За дорученням Державного агентства лісових ресурсів, у робочій зустрічі взяв участь Ігор Букша – завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА. У своєму виступі від проінформував присутніх про діяльність з моніторингу лісів в Україні, зокрема, про його законодавчо-нормативне забезпечення, стан і проблеми реалізації та перспективи розвитку.

Законодавчим підґрунтям для проведення моніторингу лісів є чинний Лісовий кодекс України (ст. 35, 55) та Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. за N 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля». Згідно зазначеної постанови, моніторинг лісів є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля і його реалізацію покладено на Держлісагентство України, яке відповідає за моніторинг 1) ґрунтів земель лісового фонду (радіологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів); 2) лісової рослинності   (пошкодження   біотичними   та абіотичними  чинниками,  біомаса,  біорізноманіття,   радіологічні визначення,  вміст  ЗР); 3) мисливської фауни (видові,  кількісні та просторові характеристики, радіологічні визначення).

Моніторинг лісів започаткований в Україні з 90-х років минулого століття у рамках наукових досліджень УкрНДІЛГА. Науково-методичні основи лісового моніторингу від самого початку його розбудови були гармонізовані з вимогами Міжнародної спільної програми моніторингу лісів I рівня (UN-ECE ICP Forests), яка проводиться у регіоні Європейської Економічної Комісії (ЄЕК) ООН в 42 країнах Європи та Північної Америки під егідою Конвенції ООН про широкомасштабне транскордонне забруднення повітря (LRTAP), яку підписала та ратифікувала Україна.

У центрі уваги моніторингу лісової рослинності знаходиться стан крон дерев. Індикатором, що характеризує загальний стан окремого дерева або деревостану є дефоліація крони – величина, яка свідчить про загальну нестачу листя у кроні дерева. Рівень дефоліації є узагальнюючим показником стану дерев, що характеризує ступінь їх пошкодження внаслідок впливу різноманітних чинників. Дефоліація включена до загальноєвропейських показників (індикаторів) сталого лісового управління, що характеризують стан і життєздатність лісів (Improved Pan-European Indicators for Sustainable Forest Management, 2002). Визначення рівня дефоліації є обов’язковим для країн, які беруть участь міністерському процесі «Ліси Європи» (у т.ч. – для України, яка підписала відповідні резолюції).

Для оцінювання стану насаджень та порівняльного аналізу виділяють п’ять класів за ступенем дефоліації: непошкоджені – з дефоліацією межах 0-10% (клас 0), слабо пошкоджені – 11-25% (клас 1), середньо пошкоджені – 26-60% (клас 2), сильно пошкоджені – 61- 99% (клас 3) та всохлі – 100% (клас 4). Відповідно до критеріїв оцінки стану крон, прийнятих в UNECE-ICP Forests, дефоліація до 25% розглядаються як така, що знаходиться у межах природних коливань фітомаси крони, а дефоліація понад 25% свідчить про пошкодження дерев.

Після 2000 року, коли до проведення польових спостережень на ділянках моніторингу лісів підключилося виробниче об’єднання (ВО) «Укрдержліспроект», мережа моніторингу лісів була  створена в усіх областях та АР Крим і лісовпорядники  щорічно обстежували близько 1500 ділянок моніторингу в лісах, підпорядкованих Держлісагентству України. В рамках спільної діяльності з моніторингу лісів, ВО «Укрдержліспроект» відповідав за проведення польових робіт і формування баз даних моніторингу, а УкрНДІЛГА – за розвиток методології та інформаційного забезпечення моніторингу, навчання і тренування спеціалістів з регіональних лісових науково-дослідних станцій та ВО «Укрдержліспроект», верифікацію та аналіз баз даних, узагальнення результаті і підготовку звітності за результатами моніторингу на національному та міжнародному рівнях.

Починаючи з 2011 року, виконання польових робіт з моніторингу лісів було покладено на лісогосподарські підприємства відповідно до наказу Держлісагентства № 60 від 30.03.2011 р. При цьому, за УкрНДІЛГА залишилися координаційні функції, а за ВО «Укрдержліспроект» – роботи з формування баз даних моніторингу на основі первинних даних спостережень, які надходять від лісогосподарських підприємств. Залучення до проведення моніторингу лісів великої кількості спеціалістів з лісогосподарських підприємств, які мають різний рівень підготовки, суттєво загострило питання забезпечення належної якості даних моніторингу лісів. УкрНДІЛГА розробив рекомендації щодо забезпечення якості робіт з моніторингу лісів, але вони не впроваджувалися в практику через різні причини (переважно – через відсутність цільового фінансування).

До 2016 року моніторинг лісів України проводився  відповідно до Державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки виключно у лісах, які перебувають під управлінням Держлісагентства України, а решта лісів (близько 27% лісовкритих земель), не були охоплені моніторингом. При цьому, на ділянках моніторингу лісів визначалася лише частина показників, передбачених програмою моніторингу лісів UNECE-ICP Forests І рівня – таких, що не потребують застосування дорого польового обладнання та затратних лабораторних робіт. Тому склад робіт, що проводився на ділянках моніторингу І рівня, не у повній мірі відповідав вимогам як національного законодавства так і міжнародним зобов’язанням України щодо моніторингу лісів. Зокрема, через відсутність належного фінансування, не проводився на належному рівні моніторинг лісових ґрунтів, не визначалися концентрації хімічних речовин у лісовому повітрі, ґрунтах та водах. Спостереження за програмами моніторингу лісів ІІ (інтенсивного) рівня в Україні проводилися лише фрагментарно – виключно для відпрацювання науково-методичних питань.

У подальшому стан справ з проведенням моніторингу лісів лише погіршився. Після закінчення терміну дії Державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки, спостереження на ділянках моніторингу лісів у Держлісагентстві України були призупинені через відсутність бюджетного фінансування, зокрема – для ВО «Укрдержліспроект», який відповідає за формування баз даних моніторингу лісів. Тому з 2016 року національна звітність з моніторингу лісів не формується і не подається до Мінприроди України та до Міжнародної Спільної Програми UN-ECE ICP Forests, що призводить до не виконання вимог чинного національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, що негативно впливає на імідж нашої країни. Станом на 01.01.2019 року ситуація з моніторингом лісів залишилася незмінною. Відсутність належної інформації за результатами моніторингу негативно позначається на якості підготовки національної звітності, зокрема – до Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття, Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу та Паризької угоди, Міністерського процесу «Ліси Європи».

Необхідність реформування моніторингу довкілля передбачена Указом Президента України від 18.10.2013 № 572 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 квітня 2013 року “Про комплекс заходів щодо вдосконалення проведення моніторингу довкілля та державного регулювання у сфері поводження з відходами в Україні”.  Крім цього, Указом Президента України від 21.11.2017 р. № 381 передбачається необхідність запровадження в Україні національної інвентаризації лісів (НІЛ).

Відповідно до Концепції розбудови національної інвентаризації та моніторингу лісів України, схваленої у 2013 році Науковою радою з проблем лісознавства і лісівництва при Відділенні загальної біології НАН України, НІЛ та моніторинг лісів являють собою єдину систему вибірково-статистичних оцінок кількісних та якісних показників стану лісів країни. Тому реформування діяльності з моніторингу лісів необхідно проводити узгоджено з програмою спостережень НІЛ України. Реформування має передбачати оптимізацію мережі ділянок моніторингу лісів, розширення переліку показників, що визначаються на ділянках моніторингу лісів І (екстенсивного) рівня відповідно до вимог Міжнародної Спільної Програми оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси в регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (UN-ECE ICP Forests) та запровадження програми інтенсивного (ІІ рівня) моніторингу лісів для оцінювання причин та наслідків дії антропогенних і природних чинників на стан лісів, визначення рівня забруднення лісів екзогенними елементами, оцінки ризиків дигресії лісових фітоценозів та прогнозування їх динаміки.

Лабораторія моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА

Днями відбулася робоча зустріч у підкомітеті з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, яка була присвячена […]