Navchas

Прояви агресивної поведінки серед дітей та підлітків суспільство спостерігає дедалі частіше. Закарпатські поліцейські-психологи вирішили пояснити, що призводить до появи такої поведінки та як цьому запобігти.

Працівники сектору психологічного забезпечення поліції Закарпаття наголошують: агресію можна розглядати як один із захисних механізмів, за допомогою якого людина намагається позбутися негативних емоцій і пристосуватися до навколишніх умов. «Метою агресії може бути як власне спричинення страждання (шкоди) жертві (ворожа агресія), так і використання агресії як засобу досягнення іншої мети (інструментальна агресія). Агресія буває спрямована на зовнішні об’єкти (людей або предмети) або на себе (тіло або особу)», – зазначають спеціалісти ГУНП.

Єдиної причини, яка викликає дитячу агресію, немає. Найбільше поширеною є повторення поведінки батьків. Справа в тому, що багато дорослих помічають тільки погану поведінку своїх дітей, але при цьому не аналізують свої вчинки. «Наприклад, розсердившись, мати сама може накричати на рідних або голосно грюкнути дверима. Дитина, яка у віці 2-3 років є дуже сприйнятливою, розуміє, що так і треба робити, коли злишся. Дуже часто вимога батьків вести себе тихо, не шуміти і не стрибати, відображає не турботу про дитину, а тільки їх власні проблеми: втому, підвищену нервозність і тривогу, які підсилюються під дією дитячого гамору і метушні», – запевняють в секторі психологічного забезпечення ГУНП. На дитячу агресію впливають і домашні скандали із рукоприкладством, а також надмірна опіка із надлишком заборон і навпаки – вседозволеність і байдужість.

Агресія може бути і проявом демонстративно-шантажної форми поведінки. З метою привернення до себе чи своїх проблем уваги діти шляхом погроз намагаються маніпулювати іншими. На формування агресії впливає також характер покарань, які зазвичай застосовують батьки у відповідь на прояви гніву. Як це не парадоксально, агресивні діти однаково часто виростають як у занадто м’яких батьків, так і в надмірно суворих.

Великий вплив на психіку і поведінку дітей мають засоби масової інформації. Експериментально доведено, що діти, які часто дивляться передачі з елементами насильства, стають більш неврівноваженими і агресивними.

Однією з помилок дорослих є прагнення придушувати прояви дитячої агресивності, аби встановити у групі обстановку дружелюбності та врівноваженості. На жаль, це не тільки неправильно, але й небезпечно: пригнічена агресія не зникає, а накопичується. Завданням вихователя є не усунення агресії, а навчання способам адекватного прояву негативних почуттів: гніву, обурення, неприйняття. Агресивні діти потребують розуміння та підтримки дорослих.

Як запобігти проявам дитячої агресії? Головне правило – безумовна любов батьків, яка не залежить від життєвої ситуації. Необхідно обговорювати те, що сталося, і робити зауваження, але не шантажувати дитину любов’ю, ображати її та принижувати.

«Знайдіть спосіб, який допоможе виплеснути негативну енергію – за потреби дозвольте дитині покричати або повісьте в кімнаті боксерську грушу. Не сваріться при дитині, діліться досвідом і не знецінюйте її проблеми. Обіймайтеся, розмовляйте і хваліть дитину, дайте їй особистий простір і вчіть справлятися з негативними емоціями іншими методами», – радять спеціалісти ГУНП.

Дитяча агресія — це дуже непросте явище, яке не можна пускати на самоплив. Проаналізуйте ситуацію, що склалася, подумайте, чому ваша дитина почала так робити, знайдіть найбільш правильніший метод виховання і виховуйте в першу чергу себе.

Сектор психологічного забезпечення

Управління кадрового забезпечення

ГУНП в Закарпатській області