Navchas

Українці за кордоном відкривають франшизи відомих вітчизняних брендів.

Прогулюючись Варшавою, можна зайти у “Львівські круасани” чи “П’яну вишню”, потім відправити посилку Новою поштою в Україну або в різні міста Європи чи зробити манікюр в Pied-de-Poule. І це лише одне європейське місто, в якому зібралося чимало бізнесів родом з України.

Такий вид бізнес-моделі називається франшиза, і по всьому світі багато прикладів подібних компаній. На ринку є чимало фірм, які займаються продажем франшиз для багатьох бізнесів у різні країни. Іноді підприємці не звертаються до них, а продають франшизи самостійно, усе залежить від попиту, популярності бренду, власних ресурсів та знань. Згідно зі статистикою Franchise Group, на початок 2022 року в Україні було приблизно 590 компаній-франчайзерів. Під час війни продовжили розвиток в цьому напрямку 43%.

Цільова аудиторія наших франшиз за кордоном – здебільшого переселенці. Також вихідці з України, які давно проживають в іншій країні та хочуть зробити власну справу чи інвестувати в бізнес. 

Український бізнес поки мало інтегрований в Європу, але великі та середні за масштабом компанії намагаються вийти за кордон: Нова пошта, monobank, Liki24, Uklon, Aroma Kava та багато інших. Статистики, скільки з них уже успішно інтегрувалися, поки немає, але це десятки компаній по всьому світу — в Польщі, Німеччині, Іспанії, Італії, Чехії, навіть Америці. Як правило, це салони краси з високим рівнем сервісу, бренди косметики, ресторани, бари, кав’ярні, фешн-бренди, ритейл, поштові послуги та перевезення.

Великі бізнеси роблять вихід на нові ринки переважно за свої або кредитні гроші. Ваша компанія повинна мати експертизу, унікальність, бізнес-модель, щоб її захотіли купити за кордоном. Якісна франшиза дорога — понад 10 000 доларів лише на “запакування” з посередньою компанією на ринку. До того ж це окрема команда, яка здійснює продажі, підтримку, навчання, контроль. А для просування франшизи потрібен ще й окремий постійний бюджет на маркетинг. 

Джерело @

Ліга:Закон