Navchas

Наприкінці травня Національний банк опублікував стратегію “Фінансова фортеця України”. Ключове завдання – забезпечити максимальну стійкість всього фінансового ринку, страхового – зокрема.

На думку НБУ, надійний фінсектор стане своєрідним фундаментом для функціонування української економіки, її повоєнного відновлення. Саме таку ідею закладено у новій стратегії НБУ “Фінансова фортеця України”.

Стратегія є безстроковою та замінить колишню стратегію Нацбанку, яка мала діяти аж до 2025 року. Але у зв’язку з повномасштабним воєнним конфліктом та новими економічними реаліями НБУ переглянув свої цілі та завдання.

“Фінансова фортеця” ґрунтується на п’яти стратегічних цілях, які зосереджені на основних функціях Національного банку України. Це забезпечення сталої гривні; загальна фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність тощо); акцент у діяльності фінансової системи на відновленні країни (розвиток кредитування, страхування, ринків капіталу); впровадження сучасних (цифрових) сервісів та послуг; підвищення ефективності Нацбанку як регулятора.

У цій усій екосистемі, крім банківського ринку, окрема увага приділена також страховому сектору. Розберемося, що зміниться у страховій галузі.

Новини для страховиків як добрі, так і не дуже

Глобальний задум Нацбанку полягає в тому, щоб забезпечити розвиток страхового ринку та його фінансову стабільність.

Розвиток страхування НБУ “упакував” у три основні пункти. Збільшення проникнення всіх видів страхування в українську економіку (ризикового, страхування життя) та запуск механізму страхування військових ризиків. Але це здебільшого декларування планів без особливої конкретики. Потреба страхування з нізвідки не з’явиться. Тому, щоб страхові послуги мали попит у населення та бізнесу, необхідне зростання споживання, доходів, збільшення бізнес-активності тощо. Тобто все це взаємопов’язані процеси.

Щодо страхування військових ризиків, то перша “цеглинка” вже закладена: Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 9015 про впровадження механізму покриття ризиків інвесторів за участю Експортно-кредитного агентства (ЕКА). За інформацією Delo.ua, на друге читання цей законопроект потрапить до Ради десь у липні.

Щодо фінансової стабільності страхового ринку Нацбанк оформив свої ідеї чіткіше та виділив сім стратегічних ініціатив:

1. використання ризик-орієнтованого нагляду;
2. забезпечення прозорої структури власності страховиків;
3. посилення контролю за виконанням пруденційних вимог;
4. оновлення законодавства у частині ОСЦПВ;
5. розробка вимог до корпоративного управління та управління ризиками;
6. запровадження нових стандартів звітності;
7. оновлення вимог щодо актуарної діяльності.

Delo.ua звернулося до Нацбанку з проханням докладніше розповісти про плани щодо наведення порядку на страховому ринку. З відповідей НБУ можна виділити кілька основних напрямів у роботі регулятора.

Більш уважний нагляд

Національний банк відштовхуватиметься від вимог нового закону “Про страхування” та оновить інструменти контролю за страховиками.

НБУ підвищить частоту контрольно-ревізійних заходів, стежитиме за тим, як страховики дотримуються вимог платоспроможності. Зокрема, йдеться про виконання положень директиви ЄС Solvency I (набирає чинності з 2024 року), а потім – директиви Solvency II (набуде чинності з 2027 року).

Також Нацбанк має намір заздалегідь реагувати на прогалини у фінансовому стані страхових компаній, відстежувати, як страховики дотримуються законодавства не лише на звітну дату (раз на квартал), а й у проміжні періоди.

Всі ці заходи дозволять вчасно ідентифікувати проблеми в рядах учасників страхового ринку і не допускати дестабілізацію компаній. Тобто, це і є той самий пруденційний нагляд.

Залишаться лише “прозорі” компанії

Дедалі більше уваги буде прикуто до структури власності страховиків. Як відомо, НБУ ще з осені 2023 року активно виводить із ринку компанії, чия структура власності визнана непрозорою. Здебільшого це відбувається через наявність серед власників страхових компаній росіян та осіб, пов’язаних з РФ. Саме через непрозору структуру власності НБУ позбавив ліцензій страхові компанії “Омега”, “Інгосстрах”, “Провідна” та “Просто-страхування”, а також призупинив ліцензії СК “Альфа Страхування” (афілійована з Sense Bank (колишній Альфа Банк), акціонери якого перебувають під санкціями).

За підсумками перевірки структур власності НБУ вносить СК до спеціального списку. Компанії, які в нього потрапили, мають благонадійних власників. У цьому списку станом на 1 червня було вже 29 страховиків.

Вимоги до звітності страховиків зміняться

Новації у звітності пов’язані насамперед із запровадженням загальноєвропейських стандартів та запуском МСФЗ 17 “Страхові контракти”. Цей формат звітності з’явився у 2021 році. В Україні він мав стати обов’язковим у 2023 році. Але через війну НБУ дозволив страховикам почекати з використанням МСФЗ 17.

Також Нацбанк повідомив про розробку нової звітності для страховиків. Відповідний проект нормативно-правового акту НБУ обіцяє незабаром оприлюднити для обговорення. А вже з початку 2024 року страховики почнуть звітувати по-новому.

У сфері актуарної діяльності (актуарії – фахівці зі страхової математики, які розраховують тарифи, збитки і т.ін.), регулятор до кінця 2023 року хоче ввести чіткі вимоги до авторизації осіб, які мають право займатися актуарними розрахунками, в тому числі запустити для них окремий реєстр. А в перспективі НБУ має намір розробити законопроект “Про актуарну діяльність”, який комплексно регулюватиме цей сегмент ринку.

“Автоцивілка” перейде на правила ЄС

Усі основні нововведення для сегменту страхування автоцивільної відповідальності “зашиті” у законопроекті № 8300, який Рада прийняла у першому читанні ще в січні. Він розроблений на заміну чинному закону про ОСЦПВ № 1961-IV.

Відповідно до норм законопроекту, страхові виплати зростуть у десятки разів, тарифи стануть повністю вільними, франшизи зникнуть, з’явиться механізм прямого врегулювання (коли постраждалому компенсує збиток той самий страховик, у якого він купив поліс ОСЦПВ). Крім цього, ринок “автоцивілки” поступово мігрує на електронні поліси, які поки що діють разом із “паперовими”. Хоча кількість договорів ОСЦПВ, які укладені онлайн, постійно зростає. За даними Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБУ), за 1 квартал 2023 року частка електронних полісів перевищила 64%.

Що буде з ринком далі

Однозначно видно, що дії НБУ спрямовані на посилення контролю за діяльністю страхових компаній і підвищення стійкості сектора загалом. Хоча страховики не в усьому згодні із Нацбанком. Наприклад, з відкликанням ліцензій через те, що у структурі власності є “російський слід”. Навіть якщо такі власники на діяльність страхової компанії ніяк не впливають.

Втім, для споживачів страхових послуг усі ці маніпуляції скоріше плюс. Так, учасників ринку однозначно поменшає. За час, як СК перейшли під нагляд НБУ, їх кількість скоротилася майже вдвічі, до 122 компаній на 1 квітня 2023 року.  Проте обирати страховиків буде простіше, а ризик нарватися на неблагонадійну компанію – значно нижче.

Джерело @

Діло