Navchas

Очікується, що темпи глобального зростання знизяться, а ризики цього року будуть найнебезпечнішими з усіх, з якими ми стикалися за останні чверть століття.

Щороку Eurasia Group та KPMG готують прогноз геополітичних ризиків, які можуть вплинути на різні сфери бізнесу. У січні 2023 року новий щорічний звіт «Топ ризики 2023 року» вкотре підтвердив, що бізнес у всьому світі є надвразливим до кризи.

Результати щорічного звіту KPMG 2022 CEO Outlook показують, що геополітична невизначеність, імовірно, продовжить впливати на бізнес-стратегії, тому 81% керівників компаній планують скоригувати процеси ризик-менеджменту. Цього року Eurasia Group також попереджає, що «світ усе ще перебуває в глибокій геополітичній рецесії, а ризики цього року є найнебезпечнішими з усіх, з якими ми стикалися за останні 25 років».

Геополітичні зміни у світі  спричиняють додаткову невизначеність серед бізнес-лідерів, що своєю чергою може призвести до ухвалення непродуктивних і неправильних рішень. Ми підготували стислий огляд прогнозів Eurasia Group та KPMG з ключовими висновками, на які варто зважати бізнесу в поточних умовах.

Ризик 1. Глобалізація – це не лише вільна торгівля, а й більша вразливість

Рішення: Національна безпека змінює сталий підхід до глобалізації

Глобалізація еволюціонувала у фрагментований світ, у якому послабшала економічна співпраця та посилилася конкуренція. Взаємопов’язані й розвинені ланцюги постачання, які вважалися ознакою вільної торгівлі та економічної ефективності, сьогодні можуть сприйматися як вразливість, що потребує реформування в умовах посилення геополітичної конкуренції. Щоб забезпечити життєздатність, країни намагаються налагодити національну промислову політику, яка надає перевагу національним постачальникам при закупівлях у критично важливих галузях, зокрема в напівпровідниковій, енергетичній, фармацевтичній, оборонній та інших сферах, а також у країнах-сусідах, що не належать до ЄС. Усе це посилює інфляційний тиск, який країни відчувають сьогодні, і який, імовірно, триватиме упродовж 2023 року.

Нова парадигма світової економіки визначається новими умовами, серед яких:

• спільноти та ринки сьогодні надзвичайно взаємопов’язані – це досягнення 30 років зусиль економічної інтеграції спричинило як колосальне економічне зростання, так і вразливість;
• посилення геополітичної конкуренції та поляризації між країнами, що призводить до формування нового світу, який у політичних та економічних світових колах набув назви G-Zero – порядок, при якому жодна країна чи група країн не має політичних та економічних важелів впливу на міжнародний порядок денний або забезпечення глобальних суспільних благ;
• основною сферою геополітичної конкуренції стає економіка, де в центрі знаходиться боротьба за технологічну перевагу;
• приватний бізнес відіграє важливу роль на геополітичній арені.

Суперечливі тенденції останніх 10 років кинули виклик сталим принципам глобалізації, а пандемія COVID-19 і повномасштабна війна в Україні лише посилили їх – зараз створюються нові ланцюги постачання, а попередні  переорієнтовуються.

Процес переходу до нової логістичної моделі буде дорогим і триватиме роками допоки не будуть введені в експлуатацію нові промислові підприємства в галузях, що розвиваються, і не буде досягнута економія завдяки масштабуванню та експансії.

Щоб ефективно управляти своїми компаніями в цьому новому середовищі, керівники мають переглянути застарілі бізнес-моделі. Чимало випробувань, з якими стикається міжнародний бізнес, зокрема торговельні бар’єри, фрагментарні регуляторні режими, доступ до ключових технологій, а також перебої в ланцюгах постачання зумовлені цією новою моделлю глобалізації. Для того щоб скористатися можливостями та уникнути ризиків, необхідно зрозуміти, як національна безпека формує нову модель, а також оцінити вплив політики на мету бізнесу.

Рішення: Продуктивність, ефективність та ESG – стратегія для непростих часів в економіці

Поточна полікриза – поняття, яке позначає перетин і взаємозалежність різних ризиків – і подальша геополітична рецесія призводять до погіршення економічних умов, головним чином через рекордно високу інфляцію та зведення нанівець багаторічного глобального прогресу. МВФ наголошує, що зростання вартості життя, погіршення фінансових умов у більшості регіонів, повномасштабне вторгнення росії в Україну й тривала пандемія COVID-19 – усе це суттєво впливає на перспективи глобальної економіки. Очікується, що темпи глобального зростання знизяться з очікуваних 3,4% у 2022 році до 2,9% у 2023-му, а потім зростуть до 3,1% у 2024 році.

Проте, попри складні часи попереду, за даними дослідження KPMG 2022 CEO Outlook, 71% керівників світових компаній знову відчувають впевненість у глобальній економіці в найближчі три роки. Для того щоб скористатися цим оптимізмом, чотири взаємопов’язані питання мають вийти на перший план в обговореннях на рівні рад директорів: стагфляція, енергетична та продовольча кризи, зростання вартості життя та нерівність, а також ESG.

Енергетична та продовольча криза

Основними факторами інфляції залишаються енергоносії і продукти харчування.

Дані аналізу Eurasia Group свідчать про те, що очікується поглиблення енергетичної кризи в другій половині 2023 року, зокрема в Європі. За прогнозом, постачання російських енергоносіїв до Європи ще більше скоротяться під впливом санкцій, нафтових бойкотів та обмежень судноплавства.

Країни прагнуть енергетичної стабільності, тому, ймовірно, тимчасово відкладуть свою мету з декарбонізації, тим самим демонструючи важливу роль викопних видів палива, яку ті все ще відіграють у світовій економіці. На цьому тлі світ може опинитися перед необхідністю проходження набагато крутішої кривої декарбонізації в середньостроковій і довгостроковій перспективі, щоб досягти нульового рівня викидів до 2050 року. Відсутність технологічних проривів, скорочення попиту, програм енергоефективності або радикальної зміни економічної моделі, що базується на зростанні, може призвести до значних потрясінь.

Відновлювані джерела енергії, і насамперед сонячна, ймовірно, стануть причиною зростання попиту 2023 року. Також зростатиме попит на гідроенергетику й атомну енергетику, хоча дефіцит водних ресурсів перешкоджатиме повному розкриттю потенціалу цих джерел енергії. Франція готова до запуску нових атомних електростанцій наступного покоління, Китай планує запустити експериментальний реактор на швидких нейтронах, а Південна Корея і Німеччина, ймовірно, скасують плани щодо закриття наявних станцій. Водень продовжує привертати увагу, навіть якщо до його використання в комерційних масштабах залишається ще кілька років.

Енергетичний перехід буде ускладнений геополітичними факторами. Здійснення революції в галузі чистої енергії в епоху стратегічної конкуренції між країнами означатиме необхідність мати справу з більш складними та критично важливими ланцюгами постачання. Країни можуть боротися за величезні запаси рідкоземельних елементів, міді, кобальту, хрому, літію, нікелю, графіту, кремнію, цинку та інших корисних копалин.

Майбутнє ESG

Нестабільність у світі, ймовірно, призведе до подальших криз, що вимагатиме від компаній складних і продуманих заходів реагування на них. Послідовна та всеосяжна стратегія ESG матиме ключове значення, навіть якщо майбутні стандарти і звітність ESG постраждають від посилання глобалізації. Зміни у світовому порядку денному після війни в Україні можуть призвести до ще більших проявів дестабілізації світу зі ще більшим розривом у відносинах між найбільшими економічними державами.

Між глобальними компаніями з більш публічними зобов’язаннями щодо ESG і національними компаніями з меншими очікуваннями щодо ESG існуватимуть фундаментальні відмінності. Навіть сьогодні тиск, що лягає на міжнародні компанії з високим рівнем відповідальності, неоднаково відчувають на собі менші компанії, особливо ті, що працюють на ринках із низьким рівнем звітування у сфері ESG. Водночас сприйняття та вимоги до ESG у різних регіонах також різняться. Заохочення міжнародних корпорацій до прийняття цієї диференційованої відповідальності буде головним визначальним фактором для майбутнього ESG.

Також навколо вдосконалення стандартів ESG можуть виникнути незручні дискусії щодо регіональних і культурних очікувань для кожної категорії ESG, особливо для складової S.

Ризик 3. Можливі загрози технологічного прориву

Рішення: Переваги технологій та їх відповідальне впровадження – ключ до ефективного захисту бізнесу

Упродовж всієї історії основним чинником постійного зростання продуктивності праці були технологічні прориви. Сьогодні ми стоїмо на порозі революції у сфері робототехніки та штучного інтелекту, яка може дати такий необхідний поштовх світовій економіці й розпочати четверту промислову революцію. В ідеальному світі ці проривні технології могли б стати панацеєю для створення більш чистого, безпечного та інклюзивного світу. Однак сьогодні країни й території втягнуті в геополітичну конкуренцію, де учасники, які раніше сприяли глобалізації, тепер її гальмують і сфокусувалися на меті національної безпеки. Така конкуренція особливо гостро відчувається в сфері передових технологій.

Впровадження

Оскільки капітальні витрати зростають, а перспективи на ринках, що розвиваються, залишаються невизначеними, бізнес поводить себе ще обережніше щодо капіталовкладень. Інвестувати в передові технології стає дедалі складніше з огляду на витрати, часові та ресурсні обмеження, а також складний алгоритм прорахунку рентабельності. Проте через такий обережний підхід є ризик проґавити можливість, яка випадає раз на покоління, опинитися серед першопроходьців і спрямувати основні технологічні досягнення на значне підвищення продуктивності своїх організацій. Технології вже довели свою здатність змінювати правила гри в багатьох секторах, наприклад у сферах охорони здоров’я, промислового виробництва, сталого розвитку.

Захист

З іншого боку, використання нових технологій означає необхідність захищати свої організації  від  потенційно негативного впливу технологій на бізнес. Загрози кібербезпеці є динамічними, а пов’язані з ними наслідки постійно зростають. Прискорення розвитку штучного інтелекту й цифрових стратегій, кількість хакерських атак і програм-вимагачів, а також відсутність чіткого розподілу відповідальності між користувачами, компаніями, постачальниками та державними установами сприяли тому, що питання кібербезпеки посіли важливе місце в порядку денному керівників.

Винахідливість кібератак і складність управління кіберризиками вказують на те, що попереду ще багато серйозних випробувань. Важливими кроками, які мають зробити керівники компаній для забезпечення стійкості до кіберзагроз, є більш відповідальне керування даними та перегляд структури управління кіберризиками.

Подолання суперечностей між тим, як компанія може використовувати дані клієнтів у дозволений законом спосіб, й очікуваннями клієнтів щодо того, як використовуватимуться їхні дані, також буде ключовим моментом, оскільки в цій сфері існує велика кількість ризиків для репутації і довіри. Нездатність зберегти цифрову довіру може призвести до руйнівних наслідків у фінансовому, репутаційному, юридичному та інших аспектах.

Не завжди бізнесу вдається впізнати й зрозуміти, звідки та від кого може виникнути спроба саботажу. Eurasia Group попереджає, що «громадські активісти, «тролі» і всі, хто перебуває серед них, зможуть провокувати корпоративні кризи, генеруючи досить великі обсяги провокативних твітів, оглядів продуктів, онлайн-коментарів і листів до керівників, щоб імітувати масові рухи громадської думки».

Ретельне моделювання та кількісна оцінка ризиків можуть допомогти керівникам організацій зрозуміти справжній рівень кіберзахисту. Це може їм допомогти зрозуміти, які засоби контролю кібербезпеки найбільше сприяють зниженню рівня ризику, а отже, допоможе переконатися, що вони зосереджують свої ресурси на тих сферах, які приносять найбільшу цінність.

Джерело @

mind.ua