Navchas

Щодо обмеження врахування великими платниками податків від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років 

Звертаємо увагу на те, що відповідно до  п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

При цьому якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до п. 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

Водночас згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 затверджено Порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр), відповідно до якого щороку ДПС формується відповідний реєстр на наступний рік. При цьому згідно з п. 2 розділу I Порядку до Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу. У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості щодо великих платників податків, визначені Кодексом (п. 3 розділу I Порядку).

Отже, великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, яка відповідає критеріям, встановленим п.п.  14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та включена до Реєстру. Звертаємо увагу, що наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік, а наказом ДПС від 21.10.2022 № 781 затверджено Реєстр великих платників податків на 2023 рік.

З урахуванням зазначеного звертаємо увагу, що платник податків, який у 2022 році перебував у Реєстрі на 2022 рік та зменшував фінансовий результат до оподаткування за квартал 2022 року, півріччя 2022 року та 9 місяців 2022 року на 50 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років, при визначенні об’єкта оподаткування в цілому за 2022 рік також повинен застосовувати обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років незалежно від того, чи внесено зазначеного платника до Реєстру на 2023 рік.

При цьому платник податків, який відповідає критеріям великого платника податків відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у 2022 році та який не перебував у Реєстрі на 2022 рік, не застосовує обмеження, передбачене у п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування за звітний період 2022 року.

Проте у разі якщо такого платника не включено до Реєстру на 2022 рік, але включено до Реєстру на 2023 рік, то він у звітних періодах 2023 року застосовує  обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у звітних періодах 2023 року. 

Щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах 

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Пунктом 141.9 ст. 141 Кодексу визначені особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств (п.п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу визначено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Виходячи з викладеного, звертаємо увагу, що платник податку на прибуток, який одночасно задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування у рядку 04 декларації та позитивне МПЗ у рядку 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток за 2022 рік, має право зменшити задеклароване МПЗ на суму авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів минулих періодів, яка відображена платником у рядку 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2021 рік, і відповідно переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП рядка 16 ЗП декларації за 2022 рік.