Navchas

У процесі своєї господарської діяльності юридична особа набуває прав та обов’язків, вчиняє правочини, взаємодіє з органами державної влади тощо. Від імені юридичної особи, за загальним правилом, діє керівник. Для реалізації ним своїх повноважень не вимагається наявність довіреності, але можуть бути запитані документи, якими підтверджується статус. У той же час, хоча юридична особа і одна, одночасних дій у неї може відбуватись безліч та й у різних локаціях, а керівник не має часу та/або можливості займатися цим питанням особисто, тому на допомогу приходить такий юридичний інструмент як довіреність, аналогічно як і для фізичних осіб.

Основні вимоги

Довіреність – це письмовий документ, який видається довірителем іншій особі (представнику) для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається керівником такої особи (крім випадків, коли він обмежений у такому праві). Нікчемною є довіреність, яка видана особою, яка не мала на це права.

Необхідними реквізитами довіреності є дата та місце її оформлення. Цивільним законодавством передбачено, що у разі відсутності дати оформлення, така довіреність є нікчемною.

У довіреності має бути чітко прописаний перелік повноважень, який надається представнику, та термін дії довіреності. Важливо зауважити, що законодавством не передбачені граничні терміни дії довіреності, вони визначаються довірителем.

Так як використання печатки юридичною особою є не обов’язковим (юридичні особи можуть не використовувати печатку у господарській діяльності), то проставлення печатки на довіреності не вимагається на законодавчому рівні.

Форми та застосування

Розрізняють дві форми довіреності: проста письмова та нотаріально посвідчена. Якщо довіреність видана юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної країни, така довіреність має бути легалізованою (апостильованою) для того, щоб її можна було використовувати на території України.

Форма довіреності зазвичай залежить від форми, в якій має вчинятися правочин, для якої таку довіреність видають.

Так, наприклад, нотаріально посвідчена довіреність вимагається:

• для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань;

• для представництва у банках (наприклад, відкриття/ закриття банківських рахунків);

• при укладанні договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (її частини) строком на 3 роки і більше тощо.

Довіреності у простій письмовій формі буде достатньо у таких випадках:

• при подачі звітності до Державної податкової служби та її структурних та територіальних підрозділів;

• для представництва в органах поштового зв’язку;

• при укладанні договорів, для яких не передбачено законодавчої вимоги нотаріального посвідчення тощо.

Скасування довіреності

Скасувати (відкликати) довіреність можна у будь-який час. Якщо довіреність посвідчена нотаріально, необхідно звернутися до нотаріуса та відкликати таку довіреність. У такому випадку, до Реєстру довіреностей вносить відповідний запис.

Якщо довіреність видана у простій письмовій формі, необхідно повідомити як представника, так і третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про припинення повноважень представника.

Представництво без довіреності

Окрім керівника, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності може особа, відомості про яку внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань – підписант. Нажаль, законодавством не визначений у достатній мірі правовий статус особи, яка може вчиняти дії від юридичної особи, та немає достатньої практики здійснення такою особою своїх повноважень. Отже, для того, щоб підписант мав змогу діяти від імені юридичної особи без довіреності та підтвердити свої повноваження належним чином, рекомендуємо детально визначити повноваження такої особи в установчих документах юридичної особи (рішенні, статуті), наказі.

Таким чином, довіреність у діяльності юридичної особи є зручним інструментом, який дозволяє делегувати повноваження керівника довіреним особам для вчинення тих чи інших дій відповідно до обсягу наданих прав.

Для ефективного виконання дій, які передбачені довіреністю, довірителю необхідно надати достатній обсяг повноважень представнику та дотримуватись вимог оформлення довіреностей. В свою чергу треті особи, для представництва перед якими була видана довіреність, повинні також перевірити обсяг повноважень представника та дійсність довіреності для того, щоб правочин вважався вчиненим належним чином.

Джерело @

Ліга:Закон