Navchas

Страшні події, про які пишуть медіа, мозок сприймає так, наче особисто пережив їх. Тому постійне читання новин травматизує та призводить до ментальних розладів.

Зазвичай, коли заходить мова про проблеми із психічним здоровʼям, їх згадують у контексті травматичних подій, з якими людина стикнулася фізично. Це може бути втрата близької людини, стрес через розлучення чи страх перед новою роботою. 

А втому, безсоння й апатію повʼязують зі «складним днем» та поганим настроєм. І навіть вихідні, коли ми ніби маємо повною мірою відпочити від роботи, часом виснажують ще більше.

Але як саме ви провели відпочинок? Чи скролили стрічку новин за ранковою кавою? Або коли виходили на прогулянку з дитиною? Чи під час обіду? Інформація, зокрема новини, так само може виснажувати і травмувати.

Наслідки медіатравми

Теракт 11 вересня став першою катастрофою, яку транслювали онлайн. Тож науковці дістали можливість максимально точно дослідити вплив перегляду катастрофи через медіа. Результати дослідження показали, що люди, які дивилися подію по телебаченню, дістали такі самі психологічні травми, як і ті, хто перебував біля місця подій.

Насправді постійний перегляд травматичних новин, світлин, відео тощо може викликати відчуття тривоги, страху, власної безпорадності, а в деяких випадках навіть спровокувати посттравматичний стресовий розлад.

Річ у тім, що за медіатравми людина не може відділити новини від себе. Тобто сприймає її як ту, яку фактично пережила очно. І переживає відповідні емоції. Водночас наша психіка сприймає цю погрозу як реальну й акумулює свої ресурси задля порятунку, відповідно виснажує нас як фізично, так і психологічно. Як наслідок – робить більш уразливими до хвороб загалом. Тому не варто нехтувати інформаційною гігієною. 

Інформаційний ліміт і гігієна  

Інформаційний ліміт – це обсяг інформації, який людина може сприйняти без шкоди для нервової системи. Ми не машини, і маємо свій ліміт новин, який можемо засвоїти. Якщо ж дістаємо забагато інформації, то для нервової системи це стає великим навантаженням. До того ж у більшості випадків ми не можемо впливати на події, які висвітлюють ЗМІ та соціальні мережі, тож відчуваємо безсилля, що не надто мотивує.

Серед головних ознак інформаційного перенавантаження:

• Підвищена тривожність 
• Проблеми зі сном, жахіття
• Підвищене збудження 
• Відчуття безпорадності 
• Навʼязливі думки
• Депресивний настрій
• Загострення хронічних хвороб

Такі симптоми – привід подумати про медіапаузу, зокрема:

1. Якщо немає можливості тимчасово зробити інформаційний детокс, то принаймні зменште кількість часу на переглядання контенту. 
2. Сфокусуйтеся на більш позитивній інформації. Це може бути перегляд фільму, читання книжки тощо.
3. Вивчіть свої тригери. Далеко не всі можуть дивитися на понівечені тіла людей або читати про тортури. Навіть більше – для нашого мозку це неприродно. Природа не очікувала, що люди масово вбиватимуть. Тож якщо вам складно даються такі новини – максимально обмежте їх. Це не про байдужість до навколишньої ситуації, а про дбайливе ставлення до свого здоровʼя.     
4. Візьміться до буденної роботи. Побутові справи й ритуали допомагають нам створити певну ілюзію контролю над ситуацією та відвернутися від навʼязливих думок. 
5. Подбайте про розпорядок дня. Не варто недооцінювати режим харчування, сну чи фізичних активностей.
6. Зверніться до спеціаліста. Багатьох ускладнень можна уникнути завдяки вчасно розпочатому лікуванню.

Ми живемо в часи, коли фактично кожна новина стосується нашої країни, нас та наших близьких. І є велике бажання стежити за будь-якою новою інформацією. Та війна обовʼязково закінчиться нашою перемогою. Тож попереду нас чекає ще багато важливої роботи. Бережіть себе, дбайте про своє здоровʼя, дозвольте собі відпочинок, зокрема й від новин. Якщо станеться щось термінове – ви обовʼязково про це дізнаєтеся.

Автор: Спартак Суббота

Джерело: forbes.ua