Navchas

Існує думка, що від керівника залежить дев’яносто відсотків успіху. Якщо цю дефініцію перенести на діяльність Берегівського держлісгоспу, то практика підтверджує: так і є. Цим підприємством два з лишком роки керує молодий, цілеспрямований і завзятий директор Богдан Шойного. Він зумів надати лісгоспу імпульс поступального розвитку. Як? Запровадив системний управлінський підхід до справи і справедливе стимулювання працівників.

Насамперед, різко (що нині важливо в прикордонні) зросла зарплатня. «За підсумками 2017 року, коли я з серпня почав працювати керівником, – каже Б. Шойного, – то середня зарплата становила 13371 грн., (а 2016-го – була лише 8527 грн.); позаторік – уже 16367, а минулоріч – 15328 грн.

Чому знизилася торік на тисячу сорок одну гривню, хоча прибутки зросли? Усе прозоро й чесно: впорядковано положення про преміювання, – відповідає Богдан Андрійович. – І люди, котрі «дрімали», не отримують додаткову винагороду. Весь колектив лісгоспу вирішив: зрівнялівки не буде!..

Словом, більше заробляє той, хто краще працює.

Довідково. «Торік лісгосп попрацював добре, – констатує директор Шойного. – Чистий прибуток склав п’ять мільйонів двісті вісімдесят п’ять тисяч гривень. Надходження – трохи більше, ніж сорок п’ять мільйонів. З них до бюджету сплачено 24 млн. 136 тис. грн. податків – більше половини!.. Вважаю, що у казну відраховується дуже багато… Варто би залишати більше на розвиток, інші потреби лісгоспу. Тоді в колективу був би більший стимул».

Коли й далі поглянути на цифри, то картина вимальовується цілком пристойна. Якщо десять років тому лісгосп переказував казні 4,3 млн. грн., то вже позаторік – 43,4 млн. грн. Рівно в десять разів більше! 2018-го з 43,4 млн. грн. реалізації  державі сплачено трохи більше, ніж двадцять мільйонів. А торік – понад 24,136 млн. грн.

Слід тут же відмітити, що бюджет не виділяє лісгоспу, як і всій лісовій галузі області, – ні копійки.

Тому берегівчан не може не обурювати той факт, що підприємство переказало до бюджету з 5 млн. 285 тис. грн. торішнього чистого прибутку п’ятдесят відсотків, а 13 грудня вийшла урядова постанова, яка зобов’язала сплачувати вже 90 процентів! Тобто, що називається, «наздогнали»! Тепер лісгосп протягом першої половини нинішнього року повинен доплатити бюджету ще 2 млн. 237 тис. грн. Словом, казна забере цю чималу суму коштів, які слід іще заробити і які підприємство використало би на розвиток…

І все ж останнім часом тут провели широкий комплекс будівельно-ремонтних робіт. Спонукає до цього чисто людський підхід: аби робота спорилася, працівникам слід створити належні умови. Це аксіома. Якщо робітник відчуває й бачить, що дбають про його умови, тоді й працює сумлінно. Зиск обопільний: дохід має лісгосп, а робітник – віддачу.

Весна завжди надихає. Навіть незважаючи на нинішні карантинні обмеження, необхідність непередбачуваної додаткової сплати до бюджету, яка раптово виникла, і зміну ситуацію на ринку. Але в лісгоспі сподіваються, що незабаром усе владнається.

Тож, узялися за роботу конкретно. Насамперед змінили облік адмінбудівлі (на знімку) – перефарбували й осучаснили фасад. Розширюють заїзд з центральної вулиці на територію, мурують нову огорожу з білого каменю (старій, ще радянській, більше тридцяти років)… І вже встановлять нову вивіску, бо теперішню й не видно.

Тут же реконструювали одноповерхове господарське приміщення і в підсумку постає пристойний готельний комплекс на вісім ліжко-місць, три кімнати для відпочинку працівників з усіма умовами. Відремонтували гараж і їдальню: хочуть харчувати своїх працівників на місці – і людям приємно й дешево та смачно, і робочий час не витрачається марно на поїздки. Подбали також про ощадливе опалення. По-сучасному оновили котельню: якщо старий котел спалював півтора кубометра дров за добу, то новий – лише півкуба.

Роботи обійшлися недорого, – продовжує нашу розмову провідний інженер лісгоспу Михайло Буркало. – На території ми посадили нові плодові дерева, облагородили смерічками дитячий майданчик… Тож, зроблене у підсумку вселятиме оптимізм. А ще – це й своєрідна постійно діюча реклама держлісгоспу.

Паралельно провели внутрішній ремонт Чизайського лісництва, а також у Кідьошському лісництві під час ремонту стару господарську будівлю розділили на дві частини: в одній – стоянка для пожежного автомобіля і склад для зберігання пожежного інвентаря, а в другій – по-сучасному обладнали побутове приміщення для робітників. Тут – нові меблі, душова кабіна, санвузол, на зиму – передбачили камін, пічку. Словом, працівники виробничої дільниці – вальники, дровоколи¸ механізатори – мають європейські умови.

У селі Горбок контора лісництва імені Маурера, яка розташовувалося у готелі «Орлан», перейшла у відремонтований кордонний будинок. Колись стара будівля оновилася і тепер лісничий Євген Дурдинець і майстри лісу теж мають усі умови для належної роботи.

Не обійшли й четверте лісництво – Берегуйфалівське. У великій одноповерховій будівлі, що розташована біля місцевої школи, поміняли дах, вікна й двері, провели зовнішнє оздоблення, оновили огорожу, облагородили територію. Незабаром приступлять до внутрішніх робіт. Хочуть там створити умови, аби організувати шкільне лісництво. Словом, для лісничого Віктора Маринця, окрім основної, досить й іншої роботи.

Отак по-господарськи діють у Берегівському лісгоспі. Тому й упевнені у хорошій перспективі.

Василь НИТКА.

Існує думка, що від керівника залежить дев’яносто відсотків успіху. Якщо цю дефініцію перенести на діяльність Берегівського держлісгоспу, то практика підтверджує: так і є. Цим підприємством два […]