Navchas

Чи зможуть лікарі та пацієнти налагодити ефективну взаємодію один з одним та спільно вирішувати проблеми охорони здоров’я, вивчали експерти Світового Банку та Київської школи економіки (КШЕ). Команда фахівців, в рамках впровадження інвестиційного проекту "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей", проводила моніторингове дослідження в декількох районах Закарпаття. Зокрема, фахівці відвідали медичні заклади первинної меддопомоги в Хусті, Берегові, Мукачево та Ужгороді.

За словами аналітика КШЕ  Вадима Бізяєва, наша область стала першою пілотною в Україні, де проводилось подібне  дослідження.

 «Ми обрали Закарпаття, оскільки проект Світового банку вже на завершальній стадії. Наша команда відвідала декілька закладів, намагались зрозуміти чи зможуть пацієнти та лікарі знаходити спільну мову з метою покращення охорони здоров’я.  Зауважу, залучення громадян до прийняття рішень, є одним із ключових компонентів реформи первинної медичної допомоги, що розпочата в країні, а також і у напрямках медичної галузі, що реалізуються в області за кошти Світового Банку. Адже безпосередньо бенефіціарами міжнародної допомоги є і населення, яке користується медичними послугами, і лікарі, які працюють на обладнанні, що придбано за кошти Світового банку.

Спілкуючись з медиками та пацієнтами ми розпитували їх як вони ставляться до умов, які є зараз в амбулаторії, що їм не вистачає і що б хотіли покращити та змінити в майбутньому. Також просили описати, як вони  бачать „ідеальний” заклад охорони здоров’я на первинному рівні.

 Серед питань та проблем, які  найчастіше озвучувались:

• 
  громада не завжди  розуміє як функціонує медичний заклад, немає інформації про весь перелік послуг, котрі може отримати пацієнт у ньому, в тому числі безкоштовно;
• 
  лікарі не завжди розуміють критерії, яким на погляд пацієнтів, повинен відповідати ідеальний медичний заклад;
• 
  громадяни не знають, що є вкрай важливим для успішної роботи  медичного персоналу і чого їм бракує;
• 
  одне з найболючиших  – оплата праці медиків, яка на сьогодні є основною причиною, що формує кадровий дефіцит;
• 
  лабораторне забезпечення:  пацієнти хочуть здати біологічний матеріал безпосередньо у закладі первинного рівня (в амбулаторії) та не перейматися проблемами в якій лабораторії будуть здійснювати дослідження, і так само в цій же амбулаторії – отримати результат дослідження.
• 
  транспорт для лікарів, щоб можна було швидко дістатися на виклик у віддалений куточок своєї дільниці або, при потребі, транспортувати хворого у невідкладному стані, у заклад вищого рівня.    

Під час діалогу в різних амбулаторіях були озвучені десятки проблемних питань. Потім методом ранжування визначались найпріоритетніші. В одному закладі це виявлявся ремонт приміщень,в іншому – оснащення та/або кадрові питання.

    Поки це пілотний захід, основною метою якого є показати і лікарям і пацієнтам, що важливо не просто констатувати проблему, а спільно шукати шляхи її вирішення. Вони можуть бути доволі простими. Зазвичай, якщо проблему і не можна повністю розв‘язати, однак  є можливість вплинути на її покращення. Адже люди, які добре володіють інформацією та усвідомлюють проблему, відразу можуть спрогнозувати  варіанти та шляхи її вирішення.

   Ми проаналізуємо всі данні, будемо моніторувати та підтримувати зв'язок з   пацієнтами та лікарями, чи щось змінюється і, відтак, пропонувати МОЗ України поширювати цю практику на всю країну.

Переконаний – без такої співпраці неможливо досягнути успіху. Потрібно почути пацієнтів! На жаль, реалії сьогодення такі, що населення звертається по медичну допомогу на дуже пізніх стадіях.  Причин – безліч від знедовіри взагалі у медицині до недбалого та легковажного ставлення до власного здоров’я.

Через поширення практики ефективної співпраці всіх разом, збільшиться і довіра громадян до медицини, в тому числі й збільшиться кількість звернень громадян до медичних закладів з профілактичною метою.

         Плануємо з вересня цього року розгорнути цю роботу по всій Україні», – резюмував Вадим Бізяєв.