Navchas

Delo.ua   дослідило, як трансформується корпоративна енергетика. Для цього редакція опитала найбільші компанії країни, щоб зафіксувати ключові тенденції інвестування в їхню енергонезалежність. 

Блекаути 2024 року стали поворотною точкою для українського бізнесу. Через нестабільні поставки електроенергії компанії масово почали інвестувати у власну генерацію. Найпоширенішими рішеннями стали сонячні електростанції, газопоршневі когенераційні установки та дизельні генератори. З червня минулого року бізнес залучив під енергетичні проєкти 18 млрд гривень кредитів для будівництва  680 МВт розподіленої генерації. Однак цей показник не включає потужності, які бізнес збудував за власні кошти або за кошти інвесторів. Загальний обсяг встановленої торік потужності оцінити неможливо, оскільки значна її частина не приєднана до мереж та не зареєстрована. 

Хоча більшість об’єктів приєднані лише до мереж споживача та не видають електроенергію в енергосистему, встановлена розподільна генерація вже впливає на енергосистему країни.

Інвестиції в сонце

Сонячні електростанції були досить популярним рішенням як для малого бізнесу, так і для великих українських компаній. Торік СЕС  будувались переважно як резервне джерело живлення і не реєструвались власниками, тому неможливо точно оцінити їх загальну встановлену потужність. Проте за непрямими даними та дослідженнями Delo.ua, за минулий рік в Україні встановили понад 800 МВт сонячних електростанцій, а ринок встановлення СЕС торік склав $320 млн. Звісно цей показник включає не лише СЕС збудовані бізнесом, а усі проєкти в сонячній енергетиці, що були реалізовані в країні в тому числі СЕС на приватних будинках.

В бік сонячної енергетики дивляться компанії, які хочуть забезпечити стале та відносно недороге резервне живлення. До того ж наявність такої генерації дозволить бізнесу зекономити на платіжках за електроенергію. До прикладу  оператори мобільного зв’язку, котрих Рада національної безпеки та оборони ще у 2022 році забов’язала забезпечити автономну роботу ключових станцій в умовах щонайменш тридобових блекаутів, почали розбудовувати власну сонячну генерацію. Компанія Vodafone Україна наразі тестує 4 СЕС у Полтавській та Дніпропетровській областях, а “Київстар” провела пілотний проєкт з будівництва станцій мобільного зв’язку з СЕС вздовж автодоріг за містом.

Деякі компанії побачили в сонячній енергетиці нові можливості для бізнесу. Так мережа АЗС OKKO, окрім будівництва сонячних станцій на своїх заправках вже придбала промислову СЕС потужністю 6,77 МВт на півдні України. В OKKO кажуть, що будуть і далі розвивати цей напрямок свого бізнесу. Компанія досить активно розвиває й інші проєкти в енергетиці: промислова вітростанція майже на 150 МВт, а також комплекс Energy storage. Тож з мережі АЗС OKKO поступово перетворюється на енергетичну компанію.

А от для українських металургів власні СЕС є інструментом адаптації до вуглецевої політики Європейського Союзу. Сонячна генерація дозволить таким компаніям знизити вуглецевий слід в продукції та зробити її конкурентнішою на європейському ринку. 

Так, найбільший металургійний холдинг країни “Метінвест” протягом 2025-2026 планує вкласти $18,1 млн в будівництво двох СЕС потужністю 23,8 МВт та 13,3 МВт. А меткомбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг” протягом трьох років інвестує $28 млн у будівництво СЕС потужністю 67 МВт.

Газова генерація

Газопоршневі установки є ще одним досить поширеним рішенням в розбудові розподіленої генерації. Хоча в червні 2024 року президент Зеленський пообіцяв, що до зими Україна матиме 1 ГВт такої генерації, на практиці показники виявились скромнішими: до кінця 2024 року вдалося ввести в експлуатацію близько 100 МВт. Проте, варто зауважити, що бізнес вже домовився з українськими банками про фінансування встановлення газопоршневих когенераційних установок загальною потужністю 262 МВт. 

Власну газову генерацію активно розвиває “Метінвест”. У 2024 році компанія вирішила встановити газопоршневі генератори на Північному та Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах, а також на меткомбінаті “Каметсталь”, щоб зменшити ризики зупинення підприємств під час блекаутів в енергосистемі України та скоротити дефіцит електроенергії в години пік. Запуск цієї генерації запланований на травень, а сумарна потужність становить 29 МВт. Сума інвестицій — $26 млн.

Одна з найбільших фармкомпаній Farmak також встановила на виробництві дві когенераційні установки потужністю 3 МВт, та планує встановити ще одну газопоршневу установку. Виробник плит Коростенський завод МДФ запланував інвестиції в газопоршневу генерацію потужністю 11,5 мВт у розмірі €10 млн. Вже згадана група ОККО запустила газову станцію Jenbacher потужністю 1,3 МВт і вартістю €725 тис. на заводі “Лан-Оіл” у Тернопільській області.

Втім, експерти зауважують, що наразі частина інвесторів в газову генерацію загальмували проєкти, через побоювання щодо наявності природного газу в сховищах та ціни на нього. За словами виконавчого директора громадської спілки “Розумні електромережі України” Олександра Візіра багато девелоперів які анонсували проєкти когенераційних установок призупинили їх будівництво, через нестабільність щодо наявності газу, а також можливого зростання ціни.

З цим погоджується і директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко. Він зазначає, що бізнес, який встановив потужні газопоршневі електростанції зараз розуміє, що вигідніше купувати електроенергію з мережі. Тому частина газових установок зараз непідключені, або підключені, але не задіяні та використовуються як резервне джерело живлення на випадок майбутніх блекаутів.

Резервні дизель-генератори

Дизельна генерація є найбільш консервативним та чи не найдорожчим рішенням резервного живлення на випадок блекаутів. Але вона теж входить в трійку найпопулярніших рішень для українського бізнесу. З червня 2024 по квітень 2025 банки видали кредити на встановлення 128 МВт дизельних генераторів.

Найбільш логічним це рішення є для мереж АЗС, котрі зберігають значні обсяги дизпалива. Мережа АЗС WOG протягом останніх трьох років закупила 310 дизельних генераторів для своїх станцій загальною потужністю 14 МВт, також генераторами обладнали свої АЗС мережі “Паралель”, SOCAR та AMIC.

Втім це просте рішення під час блекаутів було реалізовано мало не кожною українською компанією: від операторів мобільного зв’язку та ритейлерів до банків та металургійних підприємств. Так, найбільший меткомбінат України “АрселорМіттал Кривий Ріг” станом на 1 січня закупив дизель-генератори на 12 МВт за $3,6 млн, а також у найближчі роки планує встановити ще одну на 100 кВт за $100 тис. А компанія “Метінвест” за 2022-2024 інвестувала у дизельну генерацію $4,3 млн.

Корпоративна енергетика: прогноз на майбутнє

Разом зі зростанням власної генерації, бізнес та енергосистема зіштовхнулися з низкою проблем. Перша проблема неочевидна: левова частка нової генерації встановлювалась бізнесом для самозабезпечення та не була під’єднана до енергосистеми. 

Експерт з енергетичних ринків DiXi Group Даніїл Ширий каже, що за даними 19 операторів системи розподілу, станом на третій квартал 2024 року введено лише 117 МВт за цим механізмом, тоді як договорів укладено на ще меншу потужність (13 МВт). Аналогічна ситуація в сегменті газової генерації: з 967 МВт встановленої потужності малих газових установок до мереж під’єднано лише 167,5 МВт. 

Тож попри значні інвестиції бізнесу в енергетику, повноцінній інтеграції цих потужностей в енергомережу перешкоджають складність підключення та подальшої участі в ринку. 

Проте Візір каже, що для власників генерації наразі немає особливих проблем з тим, щоб набути статусу активного споживача за механізмом самовиробництва. Але вони уникають цього головним чином через зневіру до ринку електроенергії на небажання зв’язуватися з ОСР.

Радниця секретаря Ради національної безпеки та оборони з питань енергетики та колишній член НКРЕКП Ольга Бабій каже, що через велику кількість генерації, що знаходиться поза лічильником “Укренерго” не може прогнозувати попит на електроенергію і відповідно коректно змоделювати розвиток енергосистеми. 

За словами Бабій у найближчі роки в Україні зростатиме споживання електроенергії. Це відбудеться через подальшу релокацію підприємств та людей, а також технологізацію суспільства. При цьому бізнес, який інвестував у сонячну генерацію почне також активно будувати системи накопичення електроенергії, оскільки це розв’яже багато проблем пов’язаних с СЕС. 

Також вона вважає, що в Україні активно розбудовуватимуть маневрову газову генерацію. Установки потужністю 50-100 МВт залишатимуться високомаржинальними та привабливими для бізнесу навіть попри нинішні проблеми з газом. А от після закінчення активної фази війни видобуток блакитного палива відновиться, а відкриття експорту стимулюватиме приватні газовидобувні компанії.

До того ж блекаути, а також зростаючі тарифи призвели до того, що бізнес почав більше зважати на енергозатратність своїх процесів та намагається економити знижуючи енергоспоживання. Підприємства, які були збудовані до 2000-х років мають ще значний потенціал до впровадження заходів з енергоефективності та переглядатимуть споживання свого обладнання, щоб зекономити.

Ширий каже, що у найближчі 2–3 роки в Україні спостерігатиметься розвиток СЕС та гібридних рішень, зокрема, комбінація СЕС і установок зберігання. Цей процес пришвидшується ухваленим у 2024 році законом про розвиток систем накопичення, який забезпечив нормативну базу для їхньої інтеграції в ринок електроенергії. У перспективі це створює основу для гнучкого балансування енергосистеми в умовах зростання частки ВДЕ.

Іншим трендом стан цифровізація енергетичної інфраструктури, включно з масовим впровадженням розумних лічильників та платформ управління споживанням. Такі рішення критично важливі для інтеграції децентралізованої генерації та реалізації механізмів активного споживання, включаючи net billing та автоматизоване керування навантаженнями. До того ж за умови застосування динамічних цін, це дозволить бізнес-споживачам економити на оплаті енергоресурсів — шляхом адаптації режимів енергоспоживання впродовж доби.

Крім цього тренд переходу великих компаній від самозабезпечення до моделі активного учасника ринку. відкриє нові механізми монетизації надлишкової генерації та подальшого розвитку сектору.

Джерело @

Діло