Navchas

Збереження диверсифікації логістичних шляхів експорту має стати державною стратегією у 2025-2026 маркетинговому сезоні, адже перспективи експортної конкурентоспроможності України на світовому аграрному ринку залежатимуть від того, чи вдасться зберегти ті логістичні шляхи, які стали рятівниками українського аграрного експорту в перші роки повномасштабної війни, коли порти Чорного моря були заблоковані.

Йдеться про резервні логістичні маршрути — ізмаїльський кластер портів на Дунаї та західні сухопутні кордони. Рятівні логістичні шляхи країни перших років війни сьогодні самі потребують порятунку, і бізнес, попри свою гнучкість і адаптивність, не забезпечить їхнього функціонування без відповідної державної стратегії. 

Ізмаїльський кластер портів, що став рятівною альтернативою закритим чорноморським портам, сьогодні втрачає вантажопотоки через неконкурентність з портами Одеси за вартістю перевалки та залізничної логістики. Це не залишає йому шансів на отримання вантажів для забезпечення хоча б беззбиткового утримання тієї інфраструктури, яка створювалася бізнесом у 2022-2023 роки. Якщо нічого не змінити, цей логістичний шлях наступного року припинить своє функціонування.

Щодо логістичного шляху через західні сухопутні кордони, то він теж неконкурентний за ціною з морем, але він має кращі шанси на збереження, на відміну від ізмаїльського кластера портів. 

Ті агробізнеси, які в 2022-2023 роках шукали ринки збуту в Європі, та інші бізнеси, які екстренно створювали вздовж кордонів навколозалізничну інфраструктуру для обробки цих вантажопотоків, зараз допомагають один одному вижити. Власники інфраструктур інвестують капітал у агрогосподарства, які користуються їхніми послугами, а агрогосподарства західних регіонів — у інфраструктури. Вони бачать, що цей логістичний шлях зараз не може конкурувати з морем за пропускною спроможністю та ціною, але вірять у його перспективу та сподіваються, що витрати та недоотримані доходи окупляться, коли Україна набуде членство в ЄС, і цей маршрут стане основним, а не запасним, як зараз. 

Основні тренди логістики аграрних вантажів у 2025-2026 маркетинговому сезоні визначатиме панівна роль морських портів, проте така концентрація потоків робить логістику вразливою до ризиків, повʼязаних з діями ворога в Чорному морі, чи повітряними атаками на припортову інфраструктуру. 

Для країни, чий аграрний експорт підтримує її життєдіяльність і водночас визначає світову продовольчу безпеку, неприпустимо мати залежність від одного логістичного маршруту, який може бути заблокований. Зберегти ізмаїльський та західний логістичні шляхи — означає мати план Б, який у критичний момент може стати планом А, як було в 2022 році. Це захист від ризиків і шлях до Європи. Аграрний експорт — критично важливе джерело валюти. Тому спроможність постачати аграрну продукцію на зовнішні ринки та витримувати конкуренцію з іншими країнами за ціною та якістю й прогнозованістю постачань, — питання виживання країни загалом.

У процесі економічного відновлення та інтеграції до ЄС Україна потребуватиме не лише експорту сировини, а й розвитку різноманітних торговельних зв’язків, включно з перевезенням промислових товарів і будматеріалів для відбудови. Якщо логістика залишиться сконцентрованою на морських портах, їхня пропускна спроможність може виявитися недостатньою для обробки більших обсягів вантажопотоків, а відсутність розвинених альтернативних маршрутів, таких як західні кордони чи ізмаїльський кластер, загальмує інтеграцію в європейські ланцюжки постачань. Це поставить Україну в невигідне становище порівняно з іншими членами ЄС, де логістика диверсифікована й ефективна.

Збереження диверсифікації логістичних каналів має стати державною стратегією. Бізнеси вже багато зробили для цього: інвестували в інфраструктуру, знайшли нові ринки. Але попри свою гнучкість і адаптивність, бізнес не виконає тих стратегічних завдань, які має робити держава в особі уряду та «Укрзалізниці».

– Перше, що необхідно зробити вже зараз: розширити державну програму 30% знижки тарифу для прифронтових аграріїв на відправлення до Ізмаїла, щоб забезпечити кластеру мінімально необхідний обсяг вантажів впродовж 2025-2026 маркетингового сезону, зберігши його як резерв.

– Друге: необхідно створити та запропонувати ЄС математичний алгоритм здійснення залізничних перевезень через західні переходи прозоро та відкрито, з розумінням європейськими партнерами вигоди від українських вантажопотоків.

– Третє: почати євроінтеграційну реформу «Укрзалізниці» із впровадженням цифрових технологій управління перевезеннями за допомогою ІоТ та АІ. Це дасть змогу знизити собівартість перевезень, зробивши альтернативні маршрути привабливішими.

Лише держава може створити стимули та стратегічні рішення, які забезпечать Україні гнучкість, необхідну в умовах війни та подальшого відновлення. 

Юрій Щуклін, експерт ринку логістики, радник президії Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) із залізничної логістики та голова асоціації «Цифрові шляхи свободи»

Джерело @

AgroPortal