Названо особливості добровільної відмови від права власності або права користування земділянкою

2 тижні ago admin 0


Як власники, так і користувачі земельних ділянок не можуть бути позбавлені права власності чи користування без законних на це підстав, тому главою 22 Земельного кодексу України визначаються підстави та порядок припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Однією з підстав припинення права власності або права постійного користування на земельну ділянку є добровільна відмова власника від прав на земельну ділянку.

Порядок такої добровільної відмови визначає стаття 142 Земельного кодексу України. Добровільна відмова від права на землю передбачає припинення права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади.

Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів влади. Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку. В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено. Зверніть увагу, що при добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться безкоштовно.

Таким чином, Земельним кодексом України чітко визначено юридичні ознаки добровільної відмови від права приватної власності на землю, якими є:

  • наявність вираженого в письмовій заяві бажання власника земельної ділянки припинити належне йому право власності на неї без будь-якої компенсації та без будь-яких інших умов;
  • можливість передачі земельної ділянки тільки у власність держави або територіальної громади;
  • наявність згоди держави чи територіальної громади в особі відповідних органів влади на отримання земельної ділянки у власність і прийняття ними відповідного рішення;
  • укладення між приватним власником ділянки та державою чи територіальною громадою угоди (договору) про добровільну відмову від права власності на неї та передачу ділянки у власність держави чи територіальної громади; -обов’язкове нотаріальне посвідчення угоди про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку та передачу її у власність держави чи територіальної громади.

Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.

Джерело @

Agronews