Особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств

3 місяці ago admin 0


Як заповнюється таблиця 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо під час виплати доходу нерезиденту податок не був утриманий та не сплачений до бюджету (в т. ч. якщо податок нарахований та сплачений за власний рахунок в наступному звітному періоді до граничного терміну подання звітної Декларації за період, в якому було виплачено доходи?

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 –141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Тобто, визначено обов’язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.

Згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100/(100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Пунктом 137.3 ст. 137 ПКУ визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно з п. 103.9 ст. 103 ПКУ особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), та відповідно у рядку 23 ПН Декларації.

Згідно з абзацом четвертим п. 46.1 ст. 46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – Додаток ПН) заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

Таким чином, Додаток ПН підлягає обов’язковому заповненню і поданню у разі, якщо були здійснені виплати доходів нерезиденту.

Статтею 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо при виплаті таких доходів не було утримано та сплачено податок на доходи нерезидента з джерелом його походження з України, платник податку повинен надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 – 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;
 б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
 Отже, у разі якщо під час виплати доходу нерезиденту податок не був утриманий та сплачений до бюджету, платник податку повинен подати уточнюючу декларацію.
 У разі подання уточнюючої декларації сума штрафу вказується в рядку 34 Декларації, із одночасним заповненням Додатку ПН.

При цьому, при заповненні таблиці 1 Додатку ПН, у разі якщо під час виплати доходу нерезиденту податок не був утриманий та не сплачений до бюджету, сума податку до сплати, розраховується за формулою згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ та вказується в графі 7.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

ДПС у Закарпатській області