Navchas

І чому це так чи інакше стосуватиметься всіх платників податків?

Державна податкова служба (ДПС) 1 лютого повідомила про початок кампанії з подання звітності про фінансові рахунки з метою автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS. Йдеться про звіти, які формують фінансові агенти (банки, страхові, інвестиційні компанії тощо), наповнюючи їх даними про рахунки своїх клієнтів.

Такий CRS-звіт подається щорічно, до 1 липня року, який слідує за звітним. Оскільки Верховна Рада ухвалила закон №2970-IX, який регулює питання обміну податковими даними, тільки навесні 2023 року, першим звітним періодом вважатиметься 2 півріччя 2023 року.

Тобто фінансові агенти до 1 липня 2024 року мають подати до ДПС звітність за період, який розпочався 1 липня 2023 року і завершився 31 грудня 2023 року.

Коротко про те, як відбуватиметься обмін податковими даними. Концептуально обмін податковою інформацією передбачає, що підзвітні фінансові установи збирають відомості про рахунки своїх клієнтів і передають їх до ДПС. Після цього українська податкова зможе обмінюватися з податковими органами інших країн та отримувати від них аналогічну інформацію, яку вони так само отримують від фінустанов у своїх юрисдикціях.

Підзвітні фінансові агенти поділяються на чотири групи. До них потрапляють практично всі учасники фінансового ринку. Це банки, торговці цінними паперами, інвестиційні компанії та компанії з управління активами, страховики, кредитні спілки, емітенти електронних грошей, провайдери платіжних послуг.

Інакше кажучи, ті дані, які потрапили в розпорядження банку, страхової чи інвестиційної компанії при відкритті депозиту, купівлі страхового поліса або при вкладенні грошей в інвестфонд, потенційно можуть бути включені до CRS-звіту та передані ДПС.

Якщо точніше, то під моніторинг та обмін податковою інформацією потрапляють депозитні рахунки, рахунки в цінних паперах, частки в капіталі, частки в боргових зобов’язаннях інвесткомпаній, страхові договори з викупною сумою, договори ануїтету.

Втім наразі слід напружитися власникам порівняно солідного капіталу. Тому що до перших звітів буде включено відомості про рахунки на суму понад $1 млн, що становить приблизно 38 млн грн в еквіваленті. А вже з 2024 року до моніторингу будуть включені рахунки фізосіб, залишок на яких перевищує $250 тис.

Як відбувається формування та подача CRS-звіту? Вимоги до звітів, що містять дані про фінансові рахунки, закріплені наказом Міністерства фінансів №516 від 25 вересня 2023 року.

Такий звіт формується у форматі XML, має бути підписаний керівником фінансової установи або уповноваженою ним особою (електронно-цифровим підписом) і відправлений до ДПС через електронний кабінет платника податків.

Після обробки звіту податкова надсилає фінансовому агенту повідомлення (квитанцію), яке містить інформацію про прийняття звіту або, у разі виявлення помилок, про його відхилення.

Окремо Державна податкова служба оприлюднила рекомендації для підзвітних фінансових організацій (фінансових агентів), яку інформацію слід отримувати / запитувати у своїх клієнтів, яка згодом буде використана для заповнення CRS-звіту.

Ці рекомендації стосуються таких категорій клієнтів:

• юридичних осіб;
• контролерів пасивних нефінансових організацій (компанії, які одержують понад 50% у вигляді пасивного доходу, корпоративні, пайові інвестфонди тощо);
• фізичних осіб.

Детально розглянемо рекомендації, які ДПС дає фінансовим агентам щодо збору даних саме про клієнтів – фізичних осіб.

Які дані вимагатимуть фінустанови у своїх клієнтів? Якщо виходити з роз’яснень податкової, базова інформація про клієнтів фінансових агентів має містити:

• ПІБ та дату народження;
• адресу проживання (і поштову адресу, якщо вона відмінна від адреси проживання);
• юрисдикцію (резидентство) з метою оподаткування;
• індивідуальний податковий номер (ІПН).

Один із важливих моментів полягає в тому, що фінансовий агент має визначити, є клієнт чи ні резидентом підзвітної юрисдикції. З метою комплексної перевірки фінансових рахунків – це будь-яка юрисдикція, окрім України та США.

Але є один важливий аспект. У рамках імплементації стандарту CRS Україна взяла на себе зобов’язання використати «ширший підхід». Він передбачає, що фінансові агенти зобов’язані застосовувати заходи належної комплексної перевірки всіх фінансових рахунків, навіть якщо вони належать особам, інформація про яких не потраплятиме до CRS-звітів. «Ширший підхід» передбачено статтею 39³ Податкового кодексу та наказом Мінфіну №282 від 25 травня 2023 року, яким затверджено Порядок застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки.

«Підзвітна фінустанова зобов’язана забезпечити отримання документів самостійної оцінки CRS від усіх власників рахунків – фізичних осіб. Щодо осіб, які є податковими резидентами України, фінагент має отримати письмове підтвердження про те, що така фізособа не має статусу податкового резидента жодної іншої юрисдикції крім України», – уточнює ДПС у своїх рекомендаціях.

Якщо перефразувати, це означає наступне: незалежно від того, резидентом якої юрисдикції є клієнт банку чи страхової компанії, фінустанови все одно збиратимуть дані в рамках тих вимог і стандартів, які пов’язані з обміном податковою інформацією.

У випадку, якщо фінустанова запідозрить, що клієнт надав про себе некоректні / помилкові відомості, вона має право запитати додаткові документи, які підтверджують зазначені фізособою дані.

Що важливо знати власникам рахунків? Податкова наполягає на тому, щоб фінансові агенти обов’язково інформували своїх клієнтів про те, якими можуть бути «побічні ефекти» від збору таких даних.

• Фінустанова має попередити, що норми Податкового кодексу вимагають здійснювати збір певної інформації про статус податкового резидентства власників рахунків і включати таку інформацію до CRS-звітності.
• Клієнт має бути повідомлений і про те, що дані про нього та його рахунки можуть бути передані ДПС, яка у свою чергу має право обмінятися такою інформацією з податковими органами інших держав / юрисдикцій.
• Якщо відомості про клієнта зміняться (наприклад, адреса проживання або резидентство), він зобов’язаний повідомити про це фінансового агента протягом 30 днів. Ігнорування цієї вимоги дає фінустанові право в односторонньому порядку розірвати з клієнтом ділові відносини.
• Подання завідомо неправдивих даних / відомостей загрожує власнику рахунку штрафом у розмірі 100 мінімальних зарплат (710 тис. грн станом на лютий 2024 року). При цьому клієнт усе одно має надати фінансовому агенту коректні відомості.

Чим у результаті загрожує збір даних про рахунки їхнім власникам? Загальна практика обміну податковою інформацією передбачає, що податкова служба збирає відомості про власників рахунків, які є резидентами інших юрисдикцій, а натомість від податкових органів інших держав отримує відомості про своїх податкових резидентів, які мають рахунки за кордоном.

Тобто українська податкова, наприклад, отримує від українських банків дані про рахунки швейцарців, передає її податковим органам Швейцарії, які передають нашій ДПС дані про рахунки українців у швейцарських банках.

Але, оскільки Україна зобов’язалася впроваджувати «ширший підхід», до податкової можуть потрапити відомості про всі рахунки. Тобто про рахунки українців у тому числі. Не факт, що ці відомості потім потраплять кудись за океан, але ДПС матиме ці дані у своєму розпорядженні.

Відмовитися від подання розширених відомостей банку страховику чи інвесткомпанії неможливо. Тому що за приховування такої інформації загрожує штраф, а також відмова в обслуговуванні (відкриття рахунку / депозиту або оформлення страхового поліса).

І найголовніше: податковій усі ці дані потрібні явно не для колекції. Окрім обміну з іншими країнами, українська ДПС у майбутньому зможе використати відомості про рахунки фізосіб для контролю їхніх доходів, для нарахування податкових зобов’язань і штрафів. Для платників податків, особливо для тих, які мають великі заощадження, накопичення та інвестиції, це може виявитися вкрай неприємним і болісним.

Джерело @

mind.ua