Navchas

На що потрібно звернути увагу учасникам ринку.

Прийнятий Верховною Радою України в липні цього року Закон України «Про кредитні спілки» №3254-IX від 14 липня 2023 року було підписано Президентом України. Оновлене законодавство про кредитні спілки набуло чинності та вводиться в дію з 1 січня 2024 року (за винятком окремих положень). Національним банком України, який є регулятором ринку кредитних спілок, було схвально прийнято ухвалення закону. Останній прийшов на заміну застарілого законодавства про кредитні спілки від 2001 року, та в основу якого покладені нові принципи регулювання кредитних спілок, спрямовані на підвищення фінансової стійкості, прозорості та ефективності їхньої діяльності, захисту інтересів членів спілки. Які основні нововведення закону і на що звернути увагу ринку розповіла Mind старша юристка ТОВ «Вольф Тайс» Оксана Волинець.

Розширене коло членів кредитних спілок

Закон розширює коло осіб, які можуть бути членами кредитної спілки. Так, окрім фізичних осіб, членами спілки також можуть бути фізичні особи – підприємці та визначені законом юридичні особи: фермерські господарства, кооперативи, профспілки, релігійні організації, ОСББ та мікропідприємства. Документом також передбачені більш детальні та чіткі вимоги до ознак членства у кредитній спілці, як фізичних, так і юридичних осіб.

Таким чином, закон впроваджує більш гнучкі можливості для фінансування фізичних та юридичних осіб, для яких в більшості випадків банківське кредитування та фінансування небанківськими фінансовими установами є менш доступним, порівняно з іншими категоріями позичальників.

Нові види послуг

Основні фінансові послуги, що зараз надаються кредитними спілками, обмежуються кредитуванням та залучення вкладів (депозитів) від їх членів на підставі ліцензій на відповідні фінансові послуги. Із введенням в дію нового закону, кредитні спілки діятимуть на підставі ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки, яка може бути стандартною або спрощеною.

За стандартною ліцензією кредитна спілка здійснюватиме кредитування, а також залучатиме вклади (депозити), а за спрощеною – лише кредитування.

На підставі рішення НБУ та за умов дотримання спілкою вимог нового закону, її ліцензію може бути доповнено такою послугою як надання гарантій та окремими фінансовими платіжними послугами відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Отже, спілка матиме змогу надавати своїм членам такі послуги, як відкриття і обслуговування рахунків, проведення платіжних операцій, здійснення емісії платіжних інструментів (платіжних карток). Після отримання відповідної ліцензії НБУ, спілка зможе здійснювати торгівлю валютними цінностями та переказ коштів без відкриття рахунку.

Окрім цього, закон надає можливість кредитним спілкам здійснювати іншу господарську діяльність та надавати інші послуги за умови, що вони пов’язані з основними фінансовими послугами, що надаються спілкою.

На думку авторів закону, розширення послуг має підвищити конкурентоспроможність кредитних спілок порівняно з іншими надавачами фінансових послуг, а також зробити доступними фінансові послуги для більш ширшого кола соціальних груп і верств населення.

Вимоги до системи корпоративного управління і внутрішнього контролю

Закон значно посилює вимоги до системи корпоративного управління і контролю в кредитних спілках до рівня вимог, що вже запроваджені законодавством до інших фінансових установ.

Кредитні спілки традиційно відносяться до високо ризикових фінансових установ, а отже їхня діяльність має відповідати високим стандартам корпоративного управління та мати ефективну систему внутрішнього контролю і управління ризиками.

Законом вводиться пропорційний підхід до системи управління та контролю спілкою, яка має бути організована з урахуванням розміру спілки, особливостей її діяльності та бізнес-плану, переліку та обсягів послуг, що нею надаються, профілю ризику, значимості кредитної спілки.

Крім цього, для забезпечення ефективності, система управління кредитної спілки має відповідати низці вимог, зокрема, бути прозорою та передбачати чіткий розподіл повноважень органів управління та контролю. Система внутрішнього контролю спілки має включати систему управління ризиками, контролю за дотриманням регулятивних вимог (комплаєнс) та внутрішній аудит і бути комплексною, адекватною та ефективною.

Інше важливе нововведення – це запровадження кваліфікаційних вимог керівників кредитної спілки та інших осіб, визначених Законом, та перевірка спілкою відповідності таких осіб цим вимогам. Більш того, НБУ погоджуватиме кандидатів на посади ключових керівників об’єднаної кредитної спілки та значимої кредитної спілки.

Відповідно до належних практик корпоративного управління, спілки будуть зобов’язані запроваджувати процедури та вживати заходи для уникнення конфлікту інтересів, дотримуватися обмежень щодо суміщення посад при призначенні керівників, а також додержуватися обмежень щодо вчинення значних правочинів.

Вимоги до структури капіталу

За новим законом, кредитна спілка має сформувати пайовий капітал, резервний капітал, інші складові власного та регулятивного капіталу відповідно до більш посилених вимог. Так, документ запроваджує нові вимоги до формування резервного капіталу, який призначається для покриття можливих збитків спілки, а також розширює джерела докапіталізації спілки таким інструментом як субординований борг та іншими зобов’язаннями, які відповідатимуть вимогам НБУ.

Для забезпечення платоспроможності закон зобов’язує кредитну спілку мати достатній регулятивний капітал, який складається з капіталу першого рівня та капіталу другого рівня, і запроваджує вимоги до їхніх складових.

Національний банк встановлюватиме пруденційні нормативи з урахуванням розміру, значимості кредитної спілки, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних кредитною спілкою операцій, організаційної структури кредитної спілки та ризиків, притаманних її діяльності.

Таким чином, діяльність кредитних спілок має бути більш прозорою та контрольованою з точки зору оцінки її фінансового стану, результатів діяльності та системи управління.

Посилений державний нагляд

Для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності кредитних спілок, як надавачів фінансових послуг, Законом запроваджується нагляд за діяльністю кредитних спілок із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та принципу співмірності.

В цілому, НБУ отримує значні повноваження в частині регулювання та здійснення нагляду за діяльністю кредитних спілок. Законом значно розширюються коригувальні заходи та заходи впливу у разі виявлених порушень в діяльності кредитної спілки, а також запроваджуються заходи раннього втручання.

Регулятор матиме право, адекватно вчиненому порушенню або рівню загрози, застосовувати, наприклад, такі заходи впливу, як обмеження, зупинення чи припинення окремих видів фінансових послуг; звуження обсягу ліцензії; обмеження, зупинення чи припинення поширення недобросовісної реклами фінансових послуг, віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних, тощо.

Закон також вимагає від кредитних спілок звітування та подання до Національного банку розширеної за обсягом фінансової та нефінансової інформації щодо діяльності спілки, необхідної для цілей нагляду.

Подальші кроки

Протягом шести місяців після введення закону в дію діючі кредитні спілки мають привести їхні внутрішні документи, діяльність та склад органів управління у відповідність до вимог нового закону в порядку, який ще має бути визначений НБУ. Ліцензії кредитних спілок, чинні на день введення Закону в дію, підлягатимуть безоплатному переоформленню Національним банком у порядку, який ще також має бути затверджений.

До дня введення в дію закону НБУ має прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації його положень. Необхідно відмітити, що Закон є доволі рамковим і надає значні регуляторні повноваження саме Нацбанку. Лише після прийняття регулятором відповідних нормативно-правових актів мають стати зрозумілими нові регуляторні вимоги, що застосовуватимуться до кредитних спілок з 1 січня 2024 року.

Джерело @

mind.ua