Чи повинна держава витягувати на своїх плечах великий бізнес під час війни

1 рік ago admin 0


Уряд готує для великого бізнеса аналог кредитної програми “5-7-9”. Про це стало відомо від міністерки економіки Юлії Свириденко.

За підсумками перегляду в липні чинної програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом перед Україною постали декілька нових задач, так званих маяків.

Один із них стосується перегляду умов програми державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9”. Зокрема йдеться про поступове виключення з неї великого бізнесу. До слова, на сьогодні програма передбачає деякі напрями підтримки, якими можуть скористатися великі підприємства певних галузей. Але в першу чергу програма розрахована на малий та середній бізнес.

Яка програма потрібна Україні

Метою перегляду програми є обмеження фіскальних ризиків, тобто ризиків розростання видатків державного бюджету та розширення бюджетного дефіциту, який необхідно покривати коштами, залученими від міжнародних партнерів або “друкарським верстатом”. 

“Готовність партнерів фінансувати Україну під час війни насправді вражає, проте має свої межі. Отже, якщо не зважати на фіскальні ризики, то “друкарський верстат” може врешті стати до роботи”, — попереджає голова проектного офісу Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський.

А результат такої роботи всюди один — прискорення інфляції, девальвація національної валюти, фінансова дестабілізація та запровадження або посилення обмежень, що ізолюють країну від зовнішніх ринків.

Наразі важко уявити, що уряд має намір порушити домовленості з МВФ, що означало б свідому відмову від фінансування з боку Фонду в момент, коли воно життєво необхідне. Тож озвучені міністром економіки Юлією Свириденко плани щодо запуску окремої програми підтримки для великого бізнесу навряд чи полягають у механічному перенесенні до неї тієї держпідтримки, яка сьогодні доступна великим компаніям у межах “5-7-9”.

За словами Свириденко, програма буде доступна зокрема для компаній зі сфери енергетики, а також фокусуватиметься на відновленні критичної інфраструктури, наприклад, портової, що була зруйнована під час війни.

“На мій погляд, логіка нової програми полягатиме у стимулюванні відновлення тих об’єктів і підприємств, від яких критично залежить діяльність певних галузей, економічна активність у певних регіонах чи країні загалом”, — говорить Дмитро Глінський.

Тобто видатки на підтримку окремих великих підприємств зараз мають компенсуватися більшими доходами бюджету та надходженнями валюти від експорту в осяжній перспективі. Це дало б змогу збалансувати фіскальні ризики в цілому, попри їх деяке зростання на короткостроковому горизонті.

Якими саме будуть умови програми, тобто ліміти, ставки, критерії участі тощо — має вирішити уряд на основі ґрунтовного аналізу стану інфраструктури, потреб економіки та можливостей бюджету, зокрема з урахуванням наявних домовленостей з міжнародними партнерами.

За роз’ясненнями щодо того, якою буде програма стимулювання кредитування великого бізнеса, Новини.LIVE звернулись до Міністерства економіки. Але на момент публікації цієї статті відповіді ми не отримали.

Портрет українського великого бізнеса

Близько 51,5% загального обсягу доходів ТОП-1000 українських компаній сконцентровано у компаніях з Києва (405 компаній). Ще 26% доходів генерують 259 великих підприємств, які юридично знаходяться у промислових центрах Дніпропетровської, Київської, Львівської та Одеської області. 

Внаслідок російської агресії частка у загальних доходах традиційних лідерів рейтингів — Харківської та Донецької областей — суттєво знизилася до 11-12 місця, або до 1,6% та 1,3% сукупних доходів відповідно, зазначає директорка департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банка Оксана Шульга.

Найбільшими за чисельністю великих компаній секторами економіки є: нафтогазовий сектор (146 компаній); харчова промисловість (129); електроенергетика (105); сільське господарство (102).

За обсягом чистих доходів лідерство тримає нафтогазовий сектор (1,3 трлн грн, або 21% від загальних доходів топ-1000); електроенергетика (17,3%); роздрібна торгівля (8,3%); сільське господарство (8,1%); харчова промисловість (7,7%) та металургія (7%).

При цьому коксохімічна промисловість, тютюнове виробництво, вугільна галузь та металургія, попри відносно нижчу кількість великих компаній у “першій тисячі”, генерують значно вищі рівні доходів.

Кому варто допомагати

Основними отримувачами державних пільг, вважають в Сенс Банку (який нещодавно був націоналізований), мають бути компанії з переліку критичних галузей: енергетика, продовольство, зокрема виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка, виробництва продуктів харчування; мережі, що здійснюють торгівлю такими товарами; компанії зі сфери зернової логістики — елеватори, перевізники тощо.

Однозначно, до програми мають бути долучені компанії, які працюють на військово-промисловий комплекс — починаючи від тих, хто виробляє та постачає взуття і одяг військовим, закінчуючи компаніями, які виготовляють БПЛА. 

Заступник голови правління Ощадбанку Юрій Каціон вважає, що державну підтримку в першу чергу мають отримати ті сектори економіки, які мають найвищий експортний потенціал, працюють на продовольчу безпеку, а також енергетичний сектор, що є базисним для роботи всіх інших секторів економіки. 

“Потреби в кредитуванні зараз виникають у повному обсязі: це і обладнання, і ремонт та будівництво виробничих приміщень, і модернізація виробництва, і обігові кошти, і навіть створення нових об’єктів та потужностей. Адже протягом повномасштабної війни бізнес-активів зруйновано вже більше ніж на 11 млрд гривень”, — зазначає фінансист.

Збитки, які отримали компанії внаслідок воєнних дій, не могли не відобразитись на балансах підприємств, що призводить до базових негативних висновків при ризик-аналітиці. Також виникають проблеми з заставним майном, яке або зруйноване, або вже обтяжене. Без банківського кредитування й підтримки держави, що може виступити гарантом, такі підприємства не мають наразі шансів на відновлення, вважає співрозмовник Новини.LIVE. 

Саме це є причиною того, чому запроваджуватиметься програма державної підтримки великого бізнесу.

Як саме допомагати

Враховуючи масштабність руйнування енергетичної галузі, інфраструктури та житлового фонду, суми фінансування можуть коливатися в межах від 1 млрд до 5 млрд грн на одне підприємство, вважає Оксана Шульга із Глобус Банка.

Головна умова – доступність відсоткової ставки за кредитом. Саме тут держава разом із комерційними банками може взяти на себе роль головного “компенсатора”, частково компенсуючи ставки за кредитами терміном не менше ніж на 5 років з наданням державних гарантій як забезпечення кредитів.

Очікуваний загальний об’єм бюджетного фінансування програми на 5 років має складати близько $30 млрд.

А об’єм коштів, які у вигляді кредитів можна буде направити в економіку в рамках зазначеної програми, мав би скласти близько $100 млрд, підраховує співрозмовниця Новини.LIVE.

Основним критерієм при відборі потенційних позичальників має стати цільове використання кредитних коштів. Кінцевий бенефіціар компанії-позичальниці має бути резидентом України. Сама компанія не повинна бути банкрутом.

Серед інших вимог до позичальників мають бути наступні: компанія не перебуває у стадії припинення юридичної особи; не подавала свідомо неправдиві відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки; не має заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування; не отримувала державну допомогу з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів.

В Сенс Банку наполягають, що суми кредитування мають залежати від обсягів діяльності компанії та чисельності персоналу, втім перевагу варто надавати виробникам українських товарів. У цьому випадку не важливо, чи будуть це інвестиційні кредити, чи кредити на поповнення обігових коштів. В обох випадках це дасть необхідний поштовх для розвитку. 

Пріоритетна підтримка має надаватись компаніям, які працюють на деокупованих територіях, у прифронтових областях або територіях, які мають спільні кордони з країною-агресором.

“Вважаємо, що програма має діяти до закінчення війни, та два-три роки після війни. Це стимулюватиме розвиток великого бізнесу в Україні, що створить позитивний ефект в середньостроковій перспективі не лише для економіки держави, а й сприятиме поверненню українців з-за кордону”, — говорять в Сенс Банку.

На думку виконувача обов’язки керівника головного управління корпоративного бізнесу Правекс Банка Андрія Стригіна, тривалість програми пільгового кредитування залежатиме від масштабів втрат.

“Я гадаю, що вона може тривати на період воєнного стану та 5 — 10 років після його закінчення”, — прогнозує банкір.

Умови отримання кредитів мають залежати від їхніх цілей. Для поповнення оборотного капіталу строки можуть складати до 3-х років, а на інвестиційні цілі — до 5 років. 

“При фінансуванні інвестиційних проєктів важливо мати довгострокову підтримку ліквідності. Було би добре, якби ця підтримка тривала до 7-ми років. Це було би дуже корисно для фінансування великих проєктів, оскільки більшість з них має досить довгу окупність”, — вважає співрозмовник Новини.LIVE.

Щодо ставок – все залежить від облікової ставки НБУ. Наприклад, зараз ставки високі, тому важлива часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами. Але після закінчення повномасштабного вторгнення ставки знизяться, і більш важливим для банків буде підтримка довгострокової ліквідності в рамках програми допомоги відбудови України, вважає Андрій Стригін.

Що про це думає бізнес та кредитори України

В Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) на запит Новини.LIVE відзначили, що зацікавленість бізнесу у кредитуванні є доволі високою. Однак доступ до кредитування не є легким. 

Серед опитаних ЄБА представників великого та середнього бізнесу лише 3% користувались програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, тоді як кількість опитаних представників МСБ, що користувались нею, значно більше і сягає 28%.

Водночас, зазначають в Асоціації, думки бізнесу щодо “Доступних кредитів” розділились — з тих, хто подавався на програму, майже половина мали негативний досвід. Зокрема, підприємці скаржились на труднощі отримання кредиту, великі перші внески, відмову в отриманні без пояснень та не покриття багатьох категорій бізнесу. 

В Асоціації зазначають, що перш за все покращень потребує комунікація — часто підприємці скаржаться на відмову в отриманні кредитів без жодних пояснень, що не дає можливості зробити “роботу над помилками”. По-друге, варто було би зробити програму більш доступною та поширити її на більше індустрій та КВЕДів.

Насамкінець варто зазначити, що МВФ та інші кредитори України з обережністю сприймають ідею запровадження чергової державної програми пільгового кредитування. МВФ переймається, що держава зрештою може не впоратися з програмою “5-7-9”, яка набирає все більших обертів. За статистикою Міністерства економіки, в рамках програми “5-7-9” наразі видано 14 538 кредитів на понад 51 млрд грн.

Оксана Шульга з Глобус Банка нагадує про дефіцит фінансування програми з боку держави. А з включенням до програми великих підприємств дефіцит стане зростати. Відповідно, накопичення заборгованості з компенсації процентів позичальникам загрожує зробити програму неефективною. І на це не можна не зважати.

Джерело @

Новини LIVE