Navchas

Починаючи з січня 2023 року законодавці періодично попереджали платників податків про повернення до системи оподаткування що була чинною до 24 лютого 2022 р. 

І ось, наприкінці травня 2023 року Верховна Рада України все ж таки підтримала законопроект 8401 яким з 1 серпня 2023 року передбачено скасування податкових пільг та часткове повернення документальних перевірок і штрафів. 

Законопроект було прийнято 30 червня 2023 року та направлено на підпис президенту 14 липня 2023 року. Станом на 24 липня 2023 року законопроект не підписаний президентом України. 

Незважаючи на це ми всі розуміємо що повернення всіх податкових перевірок це лише питання часу, а тому суб’єктам господарювання варто належним чином готуватись до них вже сьогодні.  

Види податкових перевірок та підстави їх призначення 

Згідно із п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 

Підстави для призначення та порядок проведення камеральних перевірок встановлено в ст.76 ПКУ. Документальні перевірки можуть бути планові та позапланові, виїзні та невиїзні. Підстави та порядок проведення документальних перевірок визначають ст.ст. 77-79, 81 ПКУ. 

Підстави призначення позапланових перевірок визначено в п. 78.1 ст. 78 ПКУ. 

Для проведення планової перевірки відповідно до ст. 77 ПКУ платник податків повинен бути включений до плану-графіка перевірок на відповідний рік, складений згідно з Порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 02.06.15 р. № 524. 

Фактична перевірка може бути призначена лише за наявності підстав визначених у п.80.2 ст.80 ПКУ, порядок проведення фактичної перевірки встановлено в ст.ст. 80-81 ПКУ. 

Відповідно до законопроекту 8401на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 11 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.  

На цей же період до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно: 1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; 2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); 3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Особливості проведення перевірок у військовий час 

Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:  

 – доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;  

 – доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;  

 – проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.  

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених вище та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.   

Запити податкової та як на них реагувати 

Всі суб’єкти господарювання хоча б раз отримували запит від податкових органів з вимогою надати інформацію про ті чи інші аспекти діяльності підприємства і кожного разу, як і вперше, виникає два головних питання: як правильно відповісти на цей запит і чи надавати запитувану інформацію. На жаль, більшість платників часто недооцінюють всі ризики, пов’язані з отриманням таких запитів і підготовкою відповідей на них. Перш за все, потрібно розуміти, що запит податкової інспекції є першим свідченням того, що у вашого бізнесу є якісь проблеми і він привернув додаткову увагу податкових органів, адже такі запити надсилаються або після аналізу наявної податкової інформації, або після отримання інформації про можливі порушення з якогось зовнішнього джерела. 

Право податкових органів та порядок направлення таких запитів чітко визначені статтями 20 та 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного надання інформації податковим органам та отримання інформації цими органами за письмовим запитом.  

Так, при отриманні запиту у суб’єкта господарювання є кілька варіантів відповіді на цей запит, і кожна з реакцій має свої нюанси.  

1. Ігноруйте запит податкової і не надавайте на нього відповідь. Така позиція є найбільш некоректною, оскільки, відповідно до норм Податкового кодексу України, ненадання відповіді на запит є прямою підставою для призначення податкової перевірки. Відповідь на запит повинна бути надана завжди! Навіть якщо це прохання є необґрунтованим, незаконним або не відповідає вимогам Податкового кодексу України.  

Так, згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 ПКУ на такий запит можно не відповісти, але при цьому відсутність відповіді на запит є чітко обґрунтованою підставою для призначення позапланової перевірки такого платника.  

Додатково слід враховувати, що змінами, що передбачені Законом № 2970-IX від 20.03.2023 та діють з 28.04.2023 доповнено статті 121 ПКУ п. 121.2 у зв’язку із веденням в дію положень законодавства в частині автоматичного обміну податковою інформацією, згідно з якими:  

Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, – тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати (33500 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт 

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (6700 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. 

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації. 

2. Надати відповідь, в якій вказати, що запит не відповідає вимогам законодавства. 

Податковий запит повинен відповідати певним вимогам Податкового кодексу України та Порядку періодичного надання інформації податковим органам та отримання інформації цими органами за письмовим запитом. Ці вимоги стосуються не тільки підстав направлення запиту, а й вимог до його виконання та направлення платнику податків. На практиці податкові запити про надання платником податків відповідної інформації часто не містять чітко визначених обставин, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. 

У свою чергу, без повідомлення зазначених фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження, на чому, зокрема, наголошував Верховний Суд/КАС у постановах від 21.05.2020 р. у справі № 819/1782/13-а, від 17.07.2020 р. у справі № 820/2105/16.  

3. Виконати вимоги запиту та надати пояснення та документи. Іноді платник, незважаючи на невідповідність запиту вимогам Податкового кодексу України, вирішує «надати все, що вимагається». При прийнятті такого рішення варто пам’ятати, що бездумне надання копій документів часто призводить до донарахування податків і штрафів, адже якщо претензії податкових органів, з їх точки зору, виправдані – незалежно від того, надаєте ви копії документів чи ні – вам все одно будуть нараховані податки і штрафи. Бездумне надання всіх запрошуваних документів лише дасть податковим органам можливість провести документальну невиїзну перевірку. 

І все ж, якщо суб’єкт господарювання прийняв таке рішення, варто дотримуватися певних правил. Пояснення господарської діяльності повинні бути максимально докладними і ґрунтовними. Уважно перевіряйте всі документи, копії яких ви надаєте. Якщо ви вирішили надати документи, то надайте їх в повному обсязі.

Можливість своєчасного виконання податкових обов’язків 

Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 року було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.  

Так, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. 

Платники податків у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. 

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.  

Форс-мажорні обставини 

Враховуючи необхідність доведення платником податків наявності чи відсутності можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки доцільним є згадати про наявність пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України, згідно якого платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених Торгово-промисловою палатою України. 

Так, платники податків звільняються від відповідальності у випадку відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстру податкових накладних, акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, розрахунку коригування у відповідному Реєстрі, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Такі обов’язки мають бути виконані платниками податків одразу після припинення дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 

Торгово-промислова палата України через військову агресію російської федерації, враховуючи надзвичайну, важку ситуацію з якою зіткнулась наша країна, з метою спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), розмістила 28.02.2022 року на сайті Торгово-промислової палати України (www.ucci.org.ua) загального офіційного листа щодо засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року. Цим листом Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 

Незважаючи на наявність офіційного листа Торгово-промислової палати України, всім суб’єктам господарювання, які потрапили під дію форс-мажорних обставин та внаслідок чого не змогли належним чином виконати свій податковий обов’язок, слід звернутись до Торгово-промислової палати України для отримання сертифікату що буде підтверджувати наявність форс-мажорних обставин саме відносно цього конкретного суб’єкта господарювання.  

Втрата первинних документів платником податків внаслідок бойових дій 

Враховуючи той факт, що бойові дії фактично ведуться на всій території України цілком логічним є те, що платники податків можуть втратити первинні домументи. Церез це Законом України № 2173 від 01 квітня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пп. 69.28. Цим пунктом встановлюються правила на підтвердження платником податків даних, визначених у податковій звітності в разі втрати ним первинних документів через бойові дії та окупацію. 

Так, у разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків подає до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів. Таке повідомлення подається в довільній формі. В ньому зазначаються обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, зазначаються податкові (звітні) періоди та загальний перелік втрачених документів (за можливості – із зазначенням реквізитів). Повідомлення підписується керівником підприємства та головним бухгалтером. 

Після подання такого повідомлення, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. 

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану. 

При цьому обов’язок доведення відсутності підстав для застосування платником податків спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, покладається на податковий орган. 

У разі відмови у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.  

Встановлення вини платника податку 

Згідно п.112.1. ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини. 

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. 

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.  

Врахування судової практики під час проведення перевірки та оскарження її результатів 

Принцип презумпції правомірності рішень платника податків 

Відповідно до п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України в разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Податкового кодексу України, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. 

В цьому полягає принцип презумпції правомірності рішень платника податків який визначено у п.4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України, що надає йому найвищий ступінь імперативності. Така правова позиція цілком відповідає усталеній судовій практиці. Так, у Постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року по справі № 380/671/20 судова колегія зазначає:…сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а і відповідний таким очікуванням обов’язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган….  

Наявність первинних документів під час перевірки 

Обов`язок платника податків зберігати документи на підтвердження задекларованих показників податкового обліку й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків таких документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності. (Постанова КАС Верховного Суду від 01.06.2022 року по справі № 280/597/19.) 

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку. (Постанова КАС ВС від 05.05.2023 року справа № 1340/5998/18).  

Правомірність призначення перевірки 

При оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що они зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення,- рішення, необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов’язання – відсутня. (Постанова Палати КАС Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №520/8836/18). 

Запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. (Постанова КАС Верховного Суду від 21.04.2021 року по справі №816/501/16) 

Невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування Відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. (Постанова КАС Верховного Суду від 04.03.2021 року по справі №640/18411/18).

Джерело @

Ліга:Закон