Navchas

Другий рік війни показав, що український бізнес планує розвиток та вбачає перспективи.

До війни і у воєнний час ВВП України підтримували на плаву добувну галузь, енергетику, металургію, машинобудування, хімічну та інші галузі важкої промисловості. Підприємства цих сфер, не зважаючи на обстріли та відключення світла, не тільки продовжують працювати, а й будують плани на майбутнє та інвестують в модернізацію своїх потужностей. Вони залишаються ключовими інвесторами української економіки.

ГМК

Серед таких ключових інвесторів першу виокремимо крупні компанії гірнично-металургійного комплексу. Ferrexpo  – один із найбільших інвесторів в українській економіці із середньою часткою 2,5% у загальному показнику капітальних інвестицій промисловості в 2007–2021 рр.,  згідно з розрахунками GMK Center . У 2022 році Група інвестувала в економіку України $161 млн. Основним інвестиційним проектом, завершеним Ferrexpo у 2022 році, було  встановлено новий комплекс прес-фільтрації . У компанії очікують, що він більше зменшить вміст вологи в залізорудному концентраті на виході зі збагачувальної фабрики перед гранулюванням, а також зменшить споживання енергії при виробництві на 3%.

Вагомий внесок і криворізьких гірничих підприємств  Групи Метінвест . також, Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівнГЗК) у травні 2023-го провів про завершення ремонту чотирьох електрофільтрів випалювальної машини ЛУРГІ 552, які призначені для високоефективного очищення газів від твердих та туманоподібних домішок, що виділені в технологічних процесах. У 2022 році  завершився ремонт  електрофільтра на випалювальній машині ЛУРГІ 552В та ремонт  випалювальної машини  ЛУРГІ 552А. На виконання запланованого обсягу робіт «Метінвест» спрямував близько 20 млн грн.

Інша група підприємств, Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК), спрямувала 3,7 млн ​​грн на  придбання нового інерційного грохоту ГІТ 52 МФ  для дробильної фабрики, що суттєво покращує роботу обладнання та збереже енергоресурси.

Хімічна промисловість

Щодо гігантів хімпрому, холдинг  Ostchem  у вересні 2022 року спровокував відновлення роботи масштабного аміачного комплексу потужністю понад 650 тонн аміаку/добу на ПрАТ «Рівнеазот». Також розпочато випуск цеху вапняково-аміачної селітри, потужністю 1600 тонн/добу та цеху неконцентрованої азотної кислоти, яка є сировиною для виробництва добрив, потужністю 960 тис. тонн азотної кислоти на рік.Відновленню робіт передував плановий капітальний ремонт потужностей. Завдяки цьому підприємству знову є повний цикл виробництва мінеральних добрив. Скільки ж коштів пішло на цю модернізацію не припиняють, але відзначають, що з 2011 року в завод було інвестовано понад 1,3 млрд грн.

Інші підприємства теж не відстають від гігантів галузей. Хоч їхні інвестиції, можливо, дещо менші, але від того не менш важливі. Адже, як до повномасштабної війни так і зараз, кожна вкладена в нашу економіку гривня – безцінна. Візьмемо до прикладу  «Запорізький абразивний комбінат» . Це єдиний виробник шліфувальних матеріалів в Україні та один з найбільших виробників абразивів у Східній Європі. Наразі підприємство планово впроваджує реконструкцію аспіраційного устаткування із заміною різних систем пиловловлення на сучасне обладнання із застосуванням найбільш ефективних установок з тканинною фільтрацією (рукавні та картриджні фільтри). Ця реконструкція розпочалася ще у 2021-му та продовжилася у 2022-му попри війну.Завдяки цьому підприємству перемогти викиди пилу в атмосферу та скиди в річку Мокра Московка.

«Раніше на цих аспіраційних установках використовувалися апарати з мокрою системою пиловлення. Тобто, на очисні установки подавалася вода, за допомогою якої вловлювався пил, і далі у вигляді шламу прийшов на водоочисні споруди. В результаті проведеної реконструкції замість водної системи для пиловловлення впроваджено картриджні фільтри, які здатні вловлювати 99,9% пилу», –  розповів GMK  в.о начальника управління Дмитро Слюнін.

Загальні витрати на реконструкцію відповідних аспіраційних установ у 2021-му склали понад 2,5 млн грн. А у 2022-му – близько 1 млн грн.

Загалом, завдяки екомодернізації  Запорізький абразивний комбінат  втратив викиди вчетверо .

Днями про екомодернізацію, але за допомогою інвестицій у зелену енергетику  оголосили  і в  ТОВ «Київгума» . Там запустили другу чергу власної сонячної електростанції потужністю 220 кВт. Загальна потужність сонячних панелей, які вже працюють на Київгумі, становить 450 кВт.

Фармацевтика

«Фармак» , у 2022 році інвестував у розвиток власних виробничих потужностей у Києві та Шостці Сумської області понад 725 млн грн. Основним інвестиційним проектом минулого року для підприємства став запуск нової дільниці із випуску ліків у небулах. Загалом, у воєнних умовах з’явилися 16 нових продуктів компанії.

Водночас, інший гігант української фармкомпанії  «Дарниця»  за підсумками 2022 року випускала на ринок 18 нових лікарських засобів (з них 15 брендів власних розробок та 3 на умовах ліцензування). «Дарниця» інвестує в розвиток близько 10% доходу щорічно. За останні 5 років сума інвестицій лише в нові препарати склала близько 730 млн грн.

Меблева промисловість та деревообробка

Меблева галузь потужно розвивалася в Україні і до масштабної війни. Та з її початком темпів не збавила. До прикладу, повідомляє меблева компанія  «ВЛЕСТ»   після звільнення півночі України від окупантів завершила розбудову нового виробництва під Броварами для свого преміального бренду.

У цих сферах є досить й новаторські для України проекти. До прикладу, у Львівській компанії  «Мебель-Сервіс»  збудована   власна біоТЕЦ . Зараз вона генерує теплову (потужність 8 МВт) та електричну (потужність 2,2 МВт) енергію з відходів свого виробництва – деревної тріски. Завдяки цьому підприємству забезпечення енергією своїх потреб та потреб ще близько 8 тис. сімей.

Наприкінці травня, на Закарпатті, на території Батівської громади, розпочали будівництво одного з найбільших підприємств деревообробної галузі України – виробничо-перевантажувального комплексу «БФ ТЕРМІНАЛ». Проект передбачає створення логістичного та виробничого кластера в громаді, основним видом діяльності якого буде перевезення, обробка деревини й експорт кінцевої продукції з високою доданою вартістю. Інвесторами проекту виступили  Коростенський завод МДФ та Українська холдингова лісопильна компанія . За словами начальника Закарпатської ОВА Віктора Микити, підприємство інвестували в регіон вже близько 8 млрд грн.

Харчова промисловість

З початком масштабної війни українські компанії харчової промисловості почали активніше виходити на ринки ЄС, що вимагає від них додаткового розвитку виробництва та інвестицій. До прикладу, компанія  Agricom Group  на цьому місці завершила другий етап реорганізації заводу «Добродія» (м. Київ), який виробляє пластівці із зернових культур і продуктів на їх основі. Сума інвестицій у проект склала близько $2 млн. Гроші вклали у відкриття нових потужностей, а саме профінансували запуск цехів.

Найбільші холдингові галузі попри війну також не відмовилися від інвестиційних планів. також, у  МХП  на 2022-й планували розвивати точне землеробство і, за словами керівника агрономічного відділу агроіндустріального холдингу Віктора Марценюка, план дотрималися. таким чином, почали агрохімічний аналіз ґрунту та інвестували в підземне крапельне зрощення на 100 га під кукурудзою на Черкащині.

Та, мабуть, наймасштабніші інвестиції в галузі на воєнний період запланував  «Кернел». Агрохолдинг до кінця 2023 року збирається побудувати новий перевантажувальний термінал «Девелопмент Рені Термінал» у морському порту Рені, тим самим збільшити кількість експортних вантажів до 600 тис. т на рік. На проєкт холдинг планує витратити приблизно $10 млн.

Підприємство також наразі завершує будівництво одного з найпотужніших олійноекстракційних заводів Європи — Старокостянтинівського ОЕЗу. Загальна сума інвестицій, спрямованих на реалізацію цього об’єкта, складе понад $200 млн. Прийом соняшника почати вже восені.

Також  «Кернел»  придбав  і запустив у порту Рені термінал «Дунай Пром Агро». без цього, «Кернел» та АМПУ  інвестують  понад $100 млн у порт Чорноморська.

Виробництво скла

Виробництво скла, як і інші інші в будівництві матеріали, буде надзвичайно затребуваним у процесі військового відновлення України. Та й зараз цей матеріал використовується не аби яким попитом. Відтак, окремі галузі підприємства, розуміючи наростаючі потреби, вже взялися розвивати потужність.

Серед них  City One Development , яке у серпні 2022-го розпочало будівництво заводу скла в Березані. Передбачувана сума інвестицій у цей завод становить 100 мільйонів євро. У планах компанії – також будівництво ще одного скляного заводу в одній із центральних областей України (вже є майданчик, готові технічні документи). Склозавод у Березані працює за два роки, другий – ще за рік.

Що цікаво, в Україні скоро з’явиться і перший склозавод, який працює на «зеленій» сонячній енергії. На Рівненщині на  Костопільському заводі склоробів  почали будувати власну сонячну електростанцію потужністю 2 МВт та вже підключили 10% потужностей.

Машинобудування

На жаль, багато ключових дій машинобудівних підприємств з 2014 року опинилися в окупації, або в безпосередній близькості до лінії зіткнення, від чого не було серйозних збитків. Але навіть в таких умовах деякі підприємства зробити все можливо, щоб продовжити виробництво. також, минулої весни на Закарпатті почалося будівництво нового й відновлення релокованого великого  підприємства з Краматорська , яке спеціалізується на виготовленні турбін та обладнання для генерації енергії. Підприємства не називають, але за даними ЗМІ йдеться про  «Краматорський завод важкого верстатобудування»  (КЗВВ) та  «Фурлендер Віндтехнолоджі»  (яке працювало на майданчику КЗВВ). Щоправда, сума інвестицій не розголошується.

При окупації Чернігівщини серйозно постраждали місцеві підприємства  корпорації «Еталон» . Компанія оцінила збитки в регіоні в €30 млн. При цьому колективу заводу та філії НДІ автобусобудування «Еталон» у Львові продовжили розробку нових автобусів. таким чином, вже виготовили дослідницький зразок та провели сертифікаційні випробування міжміського автобуса на агрегатах індійської компанії з можливістю перевезення пасажирів в інвалідному візку. У цьому році також планують представити новий туристичний автобус та, спільно з молдавськими партнерами, новий електробус.

Активно продовжувати розвиватися  Дослідно-механічний завод «Карпати»  (Новий Розділ, Львівська обл.). Як повідомляє в  інтерв’ю  ГМК директор підприємства Ростислав Гапатин, не зважаючи на виклики, вони масштабують та диверсифікують виробництво. У 2022-му викупили тепловозне депо та налагодили напрямок ремонту тепловозів. Також за останній час інвестували понад 50 млн грн у нове обладнання для оптимізації виробництва, додаткової автоматизації та механізації.

Енергетика

Ця галузь також критично постраждала від російських атак, але теж потроху відновлюється. До прикладу, біогазова станція підприємства « Кліар Енерджі»  на Чернігівщині кілька днів була під обстрілом під час окупації наприкінці березня 2022-го, внаслідок чого її основне генеруюче обладнання було зруйновано. Та днями підприємство  повідомило  на своїй офіційній сторінці у Фейсбук, що вони так успішні на роботі. На відновлення відновлення вже витратили близько €400 тис.

Однак, гравці енергетичного ринку вкладаються не лише в ремонт пошкоджених потужностей, а й у запуск нових. До прикладу, компанія  ДТЕК  у травні ввела в експлуатацію першого відвідування Тилігульської ВЕС на Миколаївщині. 13 з 19 турбінні станції будували під час війни, коли частина області ще була охоплена боями. Потужність першої черги – 114 МВт, але планується добудувати ще Тилігульську ВЕС-2, потужністю 70 МВт. Також цього року розпочали девелопмент проекту будівництва Полтавської ВЕС 650 МВт.

«Ці та інші приклади показують високу і соціальну відповідальність нашого бізнесу (створення робочих місць та сплату податків), і його бажання залишитися і працювати в Україні. Відтак, уряду, парламенту потрібно підтримати ділову та інвестиційну активність. Це мають галузеві програми для промисловості (авіа, машинобудівна промисловість, ГМК), здешевлення кредитів для виробників (зараз більше 20% комерційної ставки), зниження фіскального тиску на підприємство», — підсумовує президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Усі ці підприємства, від промислових гігантів і до середнього бізнесу, відповідно до своїх можливостей намагаються підтримувати виробництво та розвиватися. Хто відновлює зруйноване та інвестує в планові ремонти. Але не мало й компаній, які відкривають нове виробництво та складають собівартість у те, щоб зробити свою потужність більш енергоефективними.

У матеріалі ми зібрали підприємства з різних регіонів України. Це і глибокий «тіль», як то Закарпаття, Львівщина та Рівненщина, звільнені від окупації території Чернігівщини, чи й «різиковане сусідство» з лінією фронту: Миколаївщина та Дніпропетровщина. Вкладені ними інвестиції становлять від 1 млн до близько 8 млрд грн! Але сума кожної інвестиції не така важлива. Головне, що кожна вкладена гривня символізує віру українських промисловців у майбутнє нашої країни.

Українські підприємства є ключовими інвесторами української економіки, вони, як ніхто, зацікавлені в її розвитку. Дивлячись на всі свої зусилля, стає зрозуміло, що українська промисловість має перспективи та може стати справжнім драйвером майбутнього відбудови. Головне – дозволити підприємцям здійснювати ці інвестиції та не створювати перепон на їх шляху , забезпечувати  нормальні регуляторні умови. Тоді вони знову збудують для нас всю нову країну з конкурентною промисловістю, «зеленими» технологіями та європейськими стандартами.

Джерело @

GMK Center