Navchas

Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення.

1. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 13.03.2023 року по справі №520/10561/19 щодо визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, прийшов до наступних висновків:

У пункті 7 Порядку №553 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Імперативна норма (пункт 7 Порядку № 553) свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника. Тобто, максимальний строк перевірки складає 12 робочих днів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекцією видано наказ від 06 серпня 2019 року №306 про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки. Згідно з направленнями від 06 серпня 2019 року №659-к та №660-к строк проведення позапланової перевірки був визначений з 07 по 16 серпня 2019 року. Згідно з доповідною запискою працівника Інспекції від 16 серпня 2019 року проведення перевірки не виявилось за можливе.

Згодом без прийняття нового окремого письмового рішення про призначення перевірки, а з посиланням на наказ №306 Інспекцією було оформлення направлення на перевірку №752-к, згідно з яким строк проведення позапланової перевірки був визначений як 21 серпня – 04 вересня 2019 року (10 робочих днів).

У цій справі Інспекція декількома направленнями визначила загальний строк перевірки 20 робочих днів, тоді як норми Порядку №553 дозволяють проводити перевірку в межах 10 днів і продовжувати захід контролю не більш як на два робочих дні.

Отже, продовження проведення перевірки та складання акту перевірки відбувалось поза межами передбаченого десятиденного терміну.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2021 року у справі №640/4901/20, від 19 серпня 2021 року у справі №640/22646/19.

За змістом частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.

Верховний Суд вважає самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність проведення перевірки та скасування її наслідків факт проведення такої перевірки понад встановлений пунктом 7 Порядку №553 строк.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

2. Також, хотілося б згадати ще одну аналогічну Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2023 року по справі №640/21172/18 щодо визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)).

У пункті 7 Порядку №553 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що 02 квітня 2018 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ №174 про проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю. Цього ж дня відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування – Товариством з обмеженою відповідальністю вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Термін дії направлення з 05 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року.

Відповідно строк проведення контролюючого заходу щодо позивача завершився в останній день строку, визначеного у направленні, а саме 19 квітня 2018 року.

Суди вказали, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем до закінчення строку проведення перевірки (до 19 квітня 2018 року включно) ставилося або вирішувалося питання продовження строку її проведення.

Як встановлено судами, начальником інспекційного відділу №3 Лук’яновим А. було складено службову записку про необхідність продовження терміну проведення перевірки з 08 травня 2018 року по 10 травня 2018 року з резолюцією – продовжити на два робочі дні. На підставі вказаної службової записки відповідачем було видано нове направлення на проведення перевірки від 08 травня 2018 року. Акт за результатами проведеної перевірки було складено 10 травня 2018 року.

Слід погодитись із судом апеляційної інстанції про те, що необхідність продовження відповідного строку була виявлена контролюючим органом ще 18 квітня 2018 року та 23 квітня 2018 року, проте, останній звернувся до керівника відповідного органу зі службовою запискою про його продовження лише 08 травня 2018 року.

Отже, продовження проведення перевірки та складання акту перевірки відбувалось поза межами передбаченого десятиденного терміну.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 09 квітня 2021 року у справі №640/4901/20, від 19 серпня 2021 року у справі №640/22646/19.

За змістом частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що недотримання відповідачем порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю нівелює наслідки такого.

Джерело @
Build Portal