Navchas

Які поліпшення відчув бізнес і яку дерегуляцію ще потрібно здійснити.

2022 рік ми прожили в новій реальності. Хоч вона й докорінно змінила нас, але не зламала наші плани стати членом великої європейської родини та слідувати принципам сталого економічного розвитку. Після шоку перших днів повномасштабного вторгнення росії, компанії почали потроху відновлюватися, і примітно, що очільники Міндовкілля та Екокомітету Верховної Ради України були одними з перших, хто вийшли на контакт із бізнесом і запропонував свою підтримку. Що з того вийшло, розповіла Mind координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко в традиційному передноворічному огляді ключових змін в екологічній політиці та регулюванні, які впливають на діяльність бізнесу.

Дерегуляція під час війни

Бізнес-спільнота високо оцінює кроки влади на підтримку бізнесу, який продовжив роботу в Україні, що воює. Так, до кінця воєнного стану встановлено:

• мораторій на проведення планових екологічних перевірок (постанова КМУ №303);
• отримання екологічних дозволів переведено в декларативний формат (постанова КМУ №314);
• відтерміновано строки подачі екологічної звітності (закон №2115);
• перенесено запровадження нових екологічних нормативів для металургії та скляної промисловості (постанова КМУ №1341);
• а також надано можливість не сплачувати екоподатки підприємствам, що знаходяться в зонах ведення бойових дій або в окупації (закон № 2120-IX і постанова КМУ №1364).

Окрім цього урядом було направлено до Секретаріату Енергетичного співтовариства ініціативу щодо відтермінування виконання вимог Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). Встановлення очисних фільтрів, обмеження годин роботи або ж повне виведення з експлуатації енергетичних об’єктів, як це передбачено НПСВ, в умовах постійних обстрілів та дефіциту електроенергії, очевидно, є неможливим. Маємо надію, що отримаємо підтримку від міжнародних партнерів і в цьому питанні.

Головні екологічні реформи року

Разом з тим у 2022 році вдалося здійснити три важливі реформи у сфері захисту довкілля.

Перш за все, це – ухвалення закону про управління відходами (законопроєкт №2207-1-д). На заміну старому непрацюючому та корупційному законодавству від 1998 року в Україні нарешті буде побудовано європейську систему управління відходами, відповідно до Директиви 2008/98/ЄС. А побутові та промислові відходи, 90% яких наразі опиняються на полігоні та забруднюють довкілля, зможуть стати ресурсом для наявних секторів економіки та сприяти появі нової сміттєпереробної галузі, що прискорить перехід до циркулярної економіки.

Закон має повноцінно запрацювати в липні наступного року, але для цього мають бути зроблені певні кроки. Тож чекаємо на зміни до чинного законодавства, зокрема про металобрухт, затвердження підзаконних актів, як-от національний перелік відходів, порядок і критерії припинення статусу відходів та віднесення їх до побічних продуктів, а також ухвалення окремих секторальних законів, зокрема щодо відходів видобувної галузі.

Знаковою подією стало ухвалення законопроєкту №6477про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів. Цей євроінтеграційний закон імплементує положення Регламенту ЄС №166/2006 і надасть можливість кожному ознайомитися з екологічною інформацією про підприємства, зокрема, щорічний обсяг викидів, утворених відходів, результати екологічних перевірок тощо.

Видобувна сфера цього року також у центрі уваги, у тому числі завдяки удосконаленню законодавства про надрокористування (законопроєкт №4187-д). «Мала реформа» надрокористування, вносить зміни, зокрема, до Кодексу про надра, розробленого ще 1994 року. Так, надрокористувачі зможуть в онлайн-режимі переоформлювати, вносити зміни та продовжувати дію спеціальних дозволів, а також продавати їх. До того ж бізнесу більше не потрібно отримувати дублюючі документи, як-от гірничий відвід та згоду органів місцевого самоврядування на надання в користування ділянок місцевих корисних копалин.

Суперечливі ініціативі

Сам закон є, безумовно, прогресивним, але паралельно з ним було схвалено низку сумнівних ініціатив, що в розпал війни збільшують «поріг входу» надрокористувача на ринок і підвищують його подальші витрати.

Йдеться про постанову КМУ №836, прийняту влітку без громадського обговорення. Так, для формування ціни спецдозволу на аукціоні закріплено високу довоєнну ціну за одиницю видобутої корисної копалини підприємства. Крім того, документом підвищено початкову ціну на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку. Також встановлено обов’язок викупу вторинної геологічної інформації за фіксованим розміром 6% від ціни спецдозволу на аукціоні, запроваджено мінімальний гарантійний внесок для участі в аукціоні в розмірі 20% від вартості спецдозволу. 

Продовжуючи перелік суперечливих змін у екологічному регулюванні, Раді таки вдалося ухвалити законопроєкт №5339, який удосконалює регулювання у сфері охорони атмосферного повітря. Втім насправді це – спроба хоч якось проштовхнути елементи так і не прийнятих реформи промислового забруднення та реформи державного екологічного контролю.

Так, окрім зупинення дії дозволу без суду та примусової екомодернізації у визначені державою короткі строки без права відтермінування, підприємства змушені подавати висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД), навіть якщо підприємство почало працювати задовго до появи цієї процедури, та зобов’язані встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів.

Проєкт порядку про обов’язкове встановлення автоматизованих систем моніторингу викидів протягом 5 років уже на розгляді Кабміну, тоді як в Офісі Президента визнають, що в середньому падіння промислового виробництва становить 70%. Очевидно, що нові зобов’язання все ж мають бути відкладені на кращі, повоєнні часи.

Що не вдалося вирішити

Україна живе у війні вже понад 10 місяців, а здійснення процедури ОВД під час воєнного стану досі не врегульовано. Тому підприємства мають і надалі проходити всі етапи ОВД, навіть якщо це становить загрозу для життя та здоров’я співробітників і партнерів. Інакше відхилення від чинних правил може стати підставою для визнання висновку з ОВД, отриманого під час військового стану, не дійсним. Фактично наразі ОВД здійснюється в ручному режимі.

Також дещо призупинився процес моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у рамках створення ринку торгівлі парниковими квотами (СТВ). Це не дозволяє отримати достовірні та верифіковані дані про фактичні викиди вуглецю від українських підприємств.

Отже, Україна постає беззахисною перед механізмом прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ). Адже урядова робоча група, яка займається цим питанням, припинила свою діяльність на час військового стану, а офіційна позиція ЄС поки що ґрунтується на необхідності запуску СТВ як підстави для звільнення з-під дії механізму. СВАМ почне діяти вже в жовтні 2023 року, і бізнес дуже сподівається на відновлення владою переговорів щодо незастосування механізму до українських експортерів з огляду на війну, тим паче така причина є в регулюванні про СВАМ.

Ось таким ми побачили рік, що минає. Неоднозначним, але точно не втраченим. Маю надію, що наступного року шляхом діалогу та співпраці буде ухвалено ще більше важливих рішень, які допоможуть триматися на плаву та зберігати курс на євроінтеграцію як бізнесу, так і державі.

Джерело @
mind.ua