Navchas

Сьогодні, в день пам’яті святителя Мартина Милостивого, ми підносимо особливі молитви за наших капеланів. Цей святий, що жив у далекому IV столітті, є їхнім покровителем, і саме з його життям, відданим служінням, хоробрістю, добротою й піклуванням про інших пов’язують виникнення капеланського служіння. Бо «капа» (лат. cappa) – то був військовий плащ, яким поділився колись вправний військовий офіцер Мартин, аби взимку зігріти жебрака.

Багато століть минуло з того часу, але й нині капелани несуть із собою ту ж доброту, допомогу і захист для наших захисників. Українські капелани – міцна духовна опора для військових, це надійний духовний щит нашого фронту, який завжди підтримає, захистить, зміцнить і вбереже воїнів від зневіри, розпачу й безнадії. Наші капелани, духовні оборонці, завжди поруч. Їх головною зброєю є непохитна віра в Господа, надія і любов.

Бачачи справжні жахіття війни та її наслідки, біль і сльози, смерть і страшні каліцтва, вони теж бояться і плачуть, бо вони – люди. Але капелани свій страх перемагають любов’ю і вдячністю – до тих, ким опікуються, кому допомагають, кого рятують. Вони, ніби земні ангели-охоронці, на сторожі людяності серед жахіть війни. Вони – на службі Богу, людям й Україні.

Деякі наші брати-капелани пройшли російські тортури і полон. На превеликий жаль, є вбиті й закатовані. Їхньою світлою пам’яттю сповнені наші серця, які й далі битимуться, аби перемогти в цій війні, аби довести біблійну істину: добро завжди перемагає зло. Дорогі капелани, бажаю якнайбільше перемог і добрих звершень на вашому духовному фронті!

Джерело: сторінка Митрополита у facebook